Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Просто читайте
Натискайте
на цей банер
і просто скачуйте книги
у форматах
Pdf або Doc
baner-korekta-2019 Читайте і насолоджуйтесь)
Сергій КОРНЯ – система морально-психологічного забезпечення ЗСУ
Сергій КОРНЯ
Volodymyr V. KRAVCHENKO – La situación en Ucrania/The situation in Ukraine
Володимир Кравченко
Вадим КАРПЕНКО – управління, комунікація та інформаційна безпека
Руслан ТКАЧУК – Аналітичні статті
Ігор ВІТИК – Україна у вирі боротьби за незалежність (історична публіцистика)
Василь ТИМКІВ – Тонкі аспекти державного управління
 Василь Тимків
Роман МАТУЗКО – Московська імперія vs Українська держава
Роман МАТУЗКО-1
Василь ШВИДКИЙ – погляд в історію
Олексій КАРПЕНКО – графіка: історична тематика
Андрій МУЗИЧЕНКО (АНЖИ) – художні роботи
Андрій Музиченко
Олексій ПАЛІЙ – рекламна фотографія
Олексій ПАЛІЙ
Олег ТИМОШЕНКО – тероборона у фотографіях
Олег ТИМОШЕНКО
Лідія БУЦЬКА – Війна! (поезії)
Лідія БУЦЬКА
Лідія ХАУСТОВА – Слов’янськ. Поезія війни
Лідія ХАУСТОВА
Владислав ТАРАНЮК – оповідання, сценарії
Твори Віктора ВАСИЛЬЧУКА
Володимир КАЛОШИН – позитивне мислення і психоемоційний розвиток особистості

ЗМІСТ

Вступ

1.Необхідність формування позитивного мислення
2.Сутність позитивного мислення
3.Здобутки позитивного мислення
4.Причини, що перешкоджають реалізації позитивного мислення:                                соціальні, психологічні, ментальні
5.Витоки позитивного мислення
6.Практична реалізація позитивного мислення в діяльності військовослужбоця

Висновок

 

Рекомендована література

Зелигман М. Как научиться оптимизму. – М.: Вече, 1997.
Калошин В.Ф. Про навчену безпорадність /Початкова школа, № 9-10, 1994.
Калошин В.Ф. Позитивне мислення: щастя, здоров’я, успіх. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
Калошин В.Ф. Позитивне мислення – важливий спосіб досягнення щастя людини С.33-45 /Тренінгові, соціально-реабілітаційні і навчальні програми здорового життя учнівської і студентської молоді: Метод. посіб. / Осадько О.Л., Сіверс З.Ф., Калошин В.Ф. та інш. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 180 с.
Пил Н. Сила позитивного мышления. — Мн.: «Попурри», 2007. – 336 с.
Романовський О.Г. Філософія досягнення успіху. Психологічний аспект. _ Х.: НТУ “ХПІ”, 2007. – 592 с.

 

  1. Необхідність позитивного мислення

Вона зумовлена багатьма факторами:

  • становищем особистості в сучасному суспільстві;
  • національно-психологічними особливостями українського народу;
  • негативними тенденціями в освітньо-виховних інститутах;
  • соціальною апатією та неадекватною поведінкою багатьох людей (включаючи і суб’єкти навчального процесу в школі), що суттєво погіршують їх життя, здоров’я, не дають можливості самореалізуватися;
  • соціально-економічним станом нашої держави на сучасному етапі.
  • загальною негативною ситуацією в світі з психічним станом особистості.

Ці обставини досить негативно впливають на формування в особистості, зокрема і військовослужбовців активності, творчості, оптимістичних рис.

Велике значення становищу особистості в суспільстві, її впевненості у власних силах, реалізації індивідуальності як для розвитку самої людини, так і суспільства, приділяв відомий американський вчений Е. Фромм.

Візьмемо до уваги його міркування у якому сучасну людину він характеризує як таку, що не впевнена в своїх силах, у своєму майбутньому; як робота, який виконує зовнішні “команди”, пригнічуючи  власні думки, емоції, почуття, як особистість, яка перетворилася у псевдоособистість.

“Незважаючи на те, що людина побудувала оточуючий світ (будинки, заводи тощо), вона відчужена від продуктів своєї праці і найчастіше не є господарем побудованого нею світу, а навпаки, цей світ перетворився в її господаря. То тільки здається, що людина діє згідно своїх інтересів. Але ж насправді її цілісна особистість зі всіма її можливостями перетворилась у механізм машини, яку вона створила власними руками…

Людина в житті грає багато ролей і може бути суб’єктивно впевнена в тому, що кожна з них – це вона. Насправді ж, людина розігрує кожну роль відповідно  своєї уяви про те, чого від неї очікують інші; і тому в багатьох людей, якщо не в більшості, їх справжня особистість цілком притінена псевдоособистістю.

Втрата власної особистості та її заміна псевдоособистістю ставить людину в досить важке становище. Перетворившись у відбиття чужих поглядів, очікувань, вона значною мірою губить саму себе, а разом з тим – і впевненість в собі”.

Досить негативну роль у цьому руйнівному процесі /руйнування, власне, самої особистості/ відіграють освітньо-виховні інститути, зокрема, і школа, які продовжують «штампувати», а не розвивати своїх учнів, формуючи в них конформізм і навчену безпорадність.

Таке буття й стан індивіда в суспільстві призводить до того, що сучасна людина пригнічена глибоким почуттям безсилля, невпевненості, песимізму, тому вона пасивно, як паралізована, зустрічає життєві перешкоди, катаклізми суспільного життя». Отже, видатний американський філософ, психолог Е. Фромм вбачає серйозну ваду сучасної людини в її невпевненості в собі, в знеособленні, в конформізмі та песимізмі, і тому він говорить про необхідність в організації таких економічних, соціальних, освітніх сил, які б допомогли людині подолати ці вади.

Саме розбудова нашої держави як демократичної, цивілізованої  вимагає, насамперед, інвестицій у виховання, тобто в людину. Лише компетентна, самостійна людина, яка вірить у власні сили, здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки, культури. Про це свідчить розроблена вченими теорія успіху, за якою головними рисами успішної людини є: вміння, мотивація, оптимізм. То чи вірить в свій успіх українець?

Соціально-економічна криза в нашому суспільстві, яка продовжується вже тривалий час, призвела до того, що значна частина громадян зневірились у власних силах, в майбутньому /хоча ж, звичайно, й до неї песимістів у нашому суспільстві вистачало/. Тому соціальна пасивність, песимізм у суспільстві ще значно більше виявляють себе, що суттєво гальмує розвиток нашої держави, який вимагає активної позиції, віри у власні сили, оптимізму її громадян.

Значно впливають на рівень громадського оптимізму і певні психологічні особливості українського національного характеру.

Наш видатний педагог Г. Г. Ващенко обґрунтував психологічні властивості українського народу і визначив з цих позицій основні причини його невдач. Він звертає увагу на такі  ментальні особливості як індивідуалізм і амбітність. Особливо хвилюють його нерішучість, інертність, слабкі прояви в українців волі й характеру. Крім того, тривала відсутність в Україні державності не сприяла формуванню в нації відповідальності за власну долю, породжувала соціальну пасивність, очікування того, що хтось інший допоможе розв’язати її проблеми. Багатьма дослідниками українського етносу також виокремлюється недостатня розвиненість соціальної волі. Перевага емоційності, споглядальності, мрійливості над волею в характері українця часто призводила до того, що поставлені цілі не були досягнуті чи реалізовувалися не так, як були задумані.

Таким чином, психологічні особливості українського національного характеру певною мірою теж знижують упевненість в собі та оптимізм українців, які так потрібні завжди, а особливо в цей переломний період життя нашого народу.

Схильність багатьох людей до песимізму пояснюється також і тим, що філософія сучасного навчання та виховання досить велику увагу приділяє невдачі як такій, і тому суттєво гальмує процес формування оптимістичних рис, позитивної Я-концепції в молодого покоління.

Більш того, вона сама, як це не парадоксально та антигуманно звучить, сприяє формуванню невдах і песимістів. Так, сучасні освітні та виховні інститути активно формують в учнів навчену безпорадність, через призму якої людина песимістично сприймає себе й життя. Мабуть, саме з цієї причини (великий відсоток песимістів, що завдає шкоди й особистості, й державі) в американській освіті головним є виховання в учнів життєрадісності, оптимізму. Зважаючи на велике значення для нації оптимізму, віри у власні сили, на Заході багато уваги надається розробці та проведенню різноманітних спецкурсів з формування оптимістичних якостей для широкого загалу населення.

Крім того негативний вплив на особистість має і загальна ситуація в світі:

21 століття – століття тривоги, депресії.

За останні 50 років кількість стресів збільшилася в 25 разів.

85% хвороб – психосоматичні (від нервів).

80% педагогів знаходяться в тривожному стані.

Школа в учнів формує навчену безпорадність, песимізм.

Після закінчення школи здорових випускників – 3-6%.

Біля 80% населення – песимісти.

Більшість ліків, що зараз розробляються психотропні.

Катастрофічна ситуація в сім’ї – до 50% розлучень.

Щасливими себе вважають 13%.

Додають песимізму особистості і засоби масової інформації , які перетворилися в зброю масового знищення.

ЗМІ стають джерелом і засобом доставки в свідомість людей різноманітних соціально-стресових впливів, багаторазово тиражованих, що сприяє розвитку масових соціально-стресових розладів у формі різноманітних невротичних, депресивних, тривожних, психосоматичних розладів, формуванню пасивності, песимізму, байдужості.

І це в той час коли всім вкрай потрібний соціальний оптимізм, активність, почуття господаря своєї долі тощо.

Ми не замислюємося щодо такої ситуації, але хочемо ми цього чи ні — ЗМІ нами керують, нами маніпулюють, і все це має негативне забарвлення.

Нас готують до епідемії грипу, і, знаючи, як працюють контексти, будьте впевнені — число хворих буде великим. І не тому, що ці шкідливі мікроби зроблять свою справу.

Наше очікування хвороби, наш страх занедужати призведуть до того, що ми будемо хворіти.

Нам просто наказують: настав час хворіти. І для більшості людей, що живуть важким, повсякденним життям, це як команда. Є привід зупинитися — всі хворіють грипом. І ми занедужуємо…

Нас лякають кривавими злочинами.

Лякають катастрофами.

Озлобляють бойовиками.

Розбещують цинічними фільмами.         

Так діють на нас засоби масової інформації, які щедро діляться  з  нами негативною інформацією.

Ми постійно перебуваємо під ударами, під впливом потужного негативного мислення. Порахуйте, будь ласка, скільки негативних програм на тиждень в розкладі телепередач. Цифри вас просто вразять. Адже навіть протягом дня постійні інформаційні програми киплять негативними сенсаціями, фактами про катастрофи, вибухи, стихійні нещастя…

У суспільній думці поглиблюється розуміння того, що в умовах зростання соціально-економічної і духовної кризи в неупорядкованій, на перший погляд, діяльності мас-медіа під лозунгом плюралізму думок та ідеологій відбувається небезпечний процес руйнування національної свідомості й самосвідомості, морального розкла­ду, примітивізація і спотворення людської свідо­мості та ставлення до життя, «дебілізація» значної частини населення нашої Держави.

Із повною відповідальністю можна заявити, що стан справ у сфері духовної екології в Україні значно гірший ніж у галузі екології зовнішнього середовища, про що ведуть мову частіше, ніж про духовну екологію. Упродовж останніх років чітко простежується тенденція духовної, моральної й інтелектуальної деградації значної частини насе­лення, насамперед молоді, під впливом безконт­рольної діяльності ЗМІ.

Ситуація ускладнюється тим, що однією з характерних тенденцій, яка склалася в сучасних умовах, не тільки в Україні, а й у світі, – це випереджальний розвиток форм, способів, технологій і методик впливу на свідомість (підсвідомість), психічний стан людини, в порівнянні з організацією протидії негативним, деструктивним психологічним впливам, інформаційно-психологічним захистом особистості й суспільства в цілому

Наведені вище фактори, їх вплив на людину призводять до того, що для багатьох з нас характерною стає неадекватна поведінка й мислення, надмірні негативні емоції, що призводить до погіршення нашого життя, позбавлення впевненості в собі, в майбутньому.

Отже, нинішні умови вимагають від молоді для подальшої життєтворчості сформованості нових суб’єктивних якостей, серед яких найважливішими є активність, впевненість у власних силах, творчість, оптимізм.

Саме від цих якостей суттєво залежить майбутнє життя молоді: її включення у процес професійної й громадської діяльності, самореалізація, досягнення успіху  тощо.

Проте, як свідчить аналіз багатьох наукових джерел, саме цих визначальних якостей не вистачає  молоді.

Так, більшість випускників шкіл, які вступають до ПТНЗ, невпевнені у власних силах і не розуміють того, що в ринкових умовах особливо цінним є оптимізм, віра в себе, професіоналізм.

Тільки 13% першокурсників ПТНЗ демонструють достатній рівень соціальної зрілості, більшість із них відчувають невпевненість в собі, відчуття неповного контролю за ситуацією.

Результати соціологічного дослідження, в якому брали участь учні ПТНЗ з різних регіонів України, свідчать, що 88% опитуваних учнів бажають уникнути невдач, 45% – сумніваються в своїх можливостях, що, в цілому, характеризує їх низьку самооцінку,  тільки 46%  – вірять у краще майбутнє, а 45%  відносяться до екстерналів, які вважають, що успіх не залежить від них. Такі якості стають суттєвою перешкодою на шляху до самореалізації та професійного самовизначення майбутніх молодих фахівців.

Низька адаптивність молоді до соціальних змін, непідготовленість до активної діяльності щодо влаштування своєї долі, розвиток  меркантильної психології, прагнення перекласти відповідальність за власну долю на інших, низький рівень самооцінки викликає необхідність переорієнтації соціально-психологічних установок в свідомості молоді з інфантильного підходу стосовно вибору професії та працевлаштування до активного пошуку професійної діяльності й шляхів самореалізації в ній.

Якщо узагальнити, то можна виділити такі основні недоліки, які негативно впливають на особистість:

  1. Втрата багатьма людьми віри у власні сили, що призвело їх до соціальної пасивності й невміння вирішувати як свої власні життєві справи, так і складні питання побудови своєї Держави.
  2. 2. Уявлення багатьох людей, що їх доля, успіхи залежать, насамперед, від інших людей, інститутів, а не від власних зусиль, дій, пошуків.
  3. Перенасичення людей негативною інформацією призводить до виникнення стану безпорадності, відчаю, тривоги, пригніченості, поширення психосоматичних захворювань.
  4. Заниження багатьма людьми своїх можливостей та перебільшення ролі перешкод, труднощів, криз, майже постійне програмування себе на поразку.
  5. Сутність позитивного мислення

Різні люди по-різному оцінюють себе. Одні мають позитивне уявлення про себе, інші – негативне. Чим позитивніше уявлення людини про себе, тим краще у неї життя й впевненіше вона себе почуває. І навпаки. Перша категорія людей, як правило, щасливі везунчики, друга – невдахи.

Як це не прикро, але більшість із нас належить до невдах, які незадоволені собою та життям. Тому для багатьох з нас досить характерною є  така поведінка:

  • боїмося робити помилки в житті і через це не живемо, а існуємо;
  • вважаємо, що неприємні почуття – це результат дії «зовнішніх сил», а не результат власного мислення;
  • перебільшуємо зовнішні обставини і «применшуємо» свої власні можливості, здібності;
  • часто сприймаємо негативну інформацію для зупинки наших дій, замість проведення тільки їх корекції;
  • не слідкуємо за своїми думками, словами забуваємо, що всі вони впливають на наше здоров’я, настрій, зрештою, створюють нас;
  • плануючи справу, часто зосереджуємося на поразці, забуваючи, що жодна важлива справа не виконувалась людьми без віри в успіх;
  • багато часу приділяємо думкам про минуле та майбутнє, а не живемо «сьогоднішнім днем»;
  • страждаємо часто не стільки від того, що відбувається, скільки від того, як ми оцінюємо те, що відбувається;
  • часто звинувачуємо своїх близьких, навколишній світ у своїх поразках, забуваючи, що майже на 100% вони – результат власних дій та думок, які, звичайно, можна змінити.

Мабуть, прочитавши цю «характеристику» невдахи, песиміста, людини з негативним мисленням, дехто пізнав себе … і захотів змінити і себе, і своє життя (може вже не вперше). Тому, звичайно ж, нас цікавить, як можна сформувати позитивне уявлення про себе. Максамуел Мольц (розробник психокібернетики) рекомендує для цього використовувати позитивне мислення. Суть його полягає в тому, щоб, з одного боку, зміцнювати позитивний образ власного «Я» під впливом вдалих вчинків, а з другого боку, не дати йому зруйнуватися у випадку невдачі. Справжній «везунчик»-оптиміст навіть після катастрофічної поразки ніколи не скаже собі: «Невдача сталася тому, що я – невезучий». Швидше він подумає, що невдача – наслідок якихось прорахунків. І що наступного разу він їх обов’язково передбачить.

А загалом він виглядає в цій ситуації досить пристойно. Тільки при такому ставленні до себе й до своїх дій психологічний  образ «Я» може позитивно впливати на людину. Успіхи підкріплюють образ «Я» людини, а невдачі виконують корегуючу функцію.

Людина з позитивним мисленням досить добре підготовлена до життєвих випробувань, звичайно, впевнено дивиться у майбутнє. Вона об’єктивно оцінює себе і свої можливості і, якщо помічає в собі відсутність якихось талантів, то не дуже засмучується, а просто переключається на ті сфери діяльності, в яких здібності її можуть розкритися краще.

Це – оптиміст, який завжди досягає поставленої мети. Він щиро вірить в успіх, і в  цьому вся справа – настроєна на перемогу підсвідомість лише виконує закладену в неї програму. Такі люди, як правило, щасливі: вони легко переживають невдачі, всією душею радіють успіхам і надійно захищені від різних захворювань.

Негативне мислення (негативний спосіб думок) призводить до прямо протилежних результатів: породжує тривогу і невдоволення, напруження та озлобленість, створюючи тим самим підґрунтя для різних хвороб. Негативіст боїться труднощів, знає, що його в усьому і завжди переслідує невдача, і тому він на неї приречений, важко “тягне” за собою протягом життя всезростаючий комплекс неповноцінності. Налаштована на поразку підсвідомість природно штовхає його від однієї поразки до іншої. Негативіст – в усьому вбачає загрозу і завжди очікує гіршого, і, як наслідок, це нагадує про себе значно частіше. Він постійно вселяє собі, що зараз неодмінно станеться щось жахливе, або поринає подумки у щось вірогідне, значно перебільшуючи його негативні аспекти.

За своєю суттю позитивне мислення – це віра в успіх. Зрозуміло, від вас не вимагається бути життєрадісним постійно, до того ж це неможливо. Потрібно просто зробити так, щоб упевненість в собі стала звичкою. Позитивізм – не чародійна паличка, яка позбавляє нас від усіх проблем. Він вимагає від вас терпіння, наполегливості  та вмілому володінню методами самоуправління. Тому не чекайте швидких успіхів, інакше будь-яка тимчасова невдача призведе вас до стресу і загальмує весь оздоровлюючий процес. Але вірте в кінцевий успіх: позитивне мислення – прямий шлях у нове, щасливе і здорове життя.

Негативне мислення породжує негативні життєві обставини, які в свою чергу пригнічують мислення. Результат – безрадісне  життя, аж до депресії. На емоційному рівні гіркі почуття теж вносять вклад у пригніченні духу та створюють постійний фронт поганої погоди у вашій душі. Це паралізує активність і позбавляє радості життя.

Звичайно ж, таке існування вам не подобається!? І тому краще звернутися до позитивного мислення, при якому не ігнорується неприємна частина життя, а усвідомлюється, що все існуюче добре, бо все покликано лише служити вам і допомагати, особливо, неприємні обставини (тільки потрібно правильно скористатися ними).

Мислити позитивно – перший крок, щоб стати позитивним. Слово «позитивний» означає: стверджувальний, вигідний, надійний, суттєвий, активний, цілком впевнений в собі – це дійсно позитивне мислення. Усвідомлювати силу думки і використовувати цю силу, щоб впевнено досягати своєї мети – це і є позитивне мислення. Таким чином, воно означає мислити в правильному напрямку та притримуватись його свідомо, наполегливо, аж до самого успіху.

Та багато людей вважають позитивне мислення нереалістичним, бо таким чином позитивіст нібито просто хоче уникнути проблем, трагедій і безнадійності. Проте справа зовсім не в тому.

Позитивне мислення характеризує ставлення до своїх проблем і проблем людства, а також сприяє їх вирішенню за допомогою конструктивних дій.

Несхожість між людьми з позитивним і негативним мисленням можна продемонструвати на прикладі їх ставлення до склянки, наповненої  водою до половини. Людина з негативним мисленням говорить, що склянка напівпорожня; людина з позитивним мисленням каже, що склянка напівповна.

Отже, позитивне мислення дає змогу вам зібрати свої сили, подолати слабкість і обмеження. Воно допомагає зрозуміти, що ви народжені для великих справ, бо ПОЗИТИВНА СИЛА всередині вас може втілити в реальність будь-яку мрію. Вона допомагає вам зосередитися на доброму і дозволяє спрямувати основну увагу на згоду з собою,  світом і людьми.

Сподіваючись на краще, ви генеруєте силу, яка притягує позитивне у ваше життя. Але потрібно зрозуміти одну річ.

Позитивне мислення марне, якщо воно не призводить до позитивних дій. Думка, (психічна енергія), повинна бути перетворена в дію або в кінетичну енергію наших дій.

Однак, в очах багатьох людей з’являється справжнє розчарування, коли здоровий глузд, який дається природою кожному, рекомендують  використати для позбавлення негативного мислення. Це їм здається надто простим і «ненауковим». Але ж подібні рекомендації дають помітні результати. А крім того, базуються на цілком науковому фундаменті.

Існують досить розповсюджені погляди, що логічні міркування, наші свідомі думки не мають влади над підсвідомими процесами і механізмами  і для того, щоб змінити негативні переконання, почуття, емоції, звички, потрібно неодмінно «копати глибше», втручаючись у сферу підсвідомого.

Але ваш автоматичний механізм, підсвідомість функціонує як комп’ютер, який не має своєї «волі» і завжди реагує згідно з вашими переконаннями, уявленнями. Вона створює необхідний настрій, прагнучи досягти мети, яку ви свідомо визначили.

Працює ваш автоматичний механізм тільки з допомогою тієї інформації, яку ви закладаєте  в нього у вигляді ідей, переконань, інтерпретацій і поглядів. Контрольна кнопка» вашої підсвідомості – свідома думка (підсвідомість).

Саме завдяки свідомим роздумам, нехай не завжди логічним, а іноді і далеким від реальності, у вас формуються моделі реагування, і тільки через роздуми можна змінити ці небажані навички автоматичних відповідних дій, тобто через свідомо контрольоване мислення.

Подумки уявіть собі, чого ви б хотіли досягти або яку рису характеру набути. Припустіть на якусь мить, що все це можливо. Збудіть у собі сильне бажання досягти здійснення своїх бажань, запаліться ентузіазмом, знову і знову розмірковуючи про предмет своїх поривань. Адже ваші теперішні негативні переконання сформувались під впливом думок і почуттів. Отже, викличте в собі яскраві емоції та сильні бажання, і нові думки та ідеї перекреслять старі.

Якщо ви уважно обміркуєте викладене вище, то зрозумієте, що мова не йде про щось зовсім нове для  вас. Ви й раніше турбувалися про фінал задуманого. Різниця лише в тому, що ви змінюєте негативну мету на позитивну і робите це свідомо.

Ви не докладаєте будь-яких зусиль, а просто постійно думаєте про «кінцевий результат». Розмірковуєте над ним, припускаєте, що подібне «може виникнути». При безперервному відтворенні картини тільки можливого негативного фіналу він починає уявлятися вам реальнішим. Через деякий час автоматично виникають і відповідні емоції: жах, турбота, відчай, – які цілком відповідають намальованій у вашій уяві картині невдачі. Тепер, змінивши картину «мети», ви з такою ж легкістю зможете викликати позитивні  емоції.

Подумки малюючи бажаний кінцевий результат і роздумуючи над ним, ви також робите його більш імовірним. Знову автоматично генеруються відповідні емоції, але цього разу позитивні: бадьорий настрій, впевненість, радість від передчуття перемоги. Викорінюючи власну схильність до негативних думок, емоцій, ми виробляємо звичку до позитивного настрою, позитивного мислення, психічної .

Отже, навряд чи можна вважати перебільшенням твердження про те, що саме психічна саморегуляція в її сучасному виді є головним умінням людини адаптуватися до життя та діяти адекватно обставинам, досягаючи бажаного щастя.

Рушійна сила саморегуляції – професійно розвинене вміння усвідомлено творити образи бажаної реальності. Саме така майстерність думкотворчості й здатна неминуче призвести до бажаних змін і в нас самих, і в оточуючих нас людях, і у всім іншому.

Згадаємо давно відоме: «Посієш думку – пожнеш учинок. Посієш вчинок – пожнеш звичку. Посієш звичку – пожнеш характер. Посієш характер – пожнеш долю». Загалом, «що посієш – те й пожнеш». Отже, керування реальністю – досить просте й легке заняття. Просто ми бралися за нього, м’яко говорячи, «не з того кінця». Давньогрецький мудрець Протагор любив повторювати: «Як би швидко ти не біг, ти ніколи не прибіжиш до бажаної мети, якщо біжиш не в ту сторону».

Людина повинна виявляти повагу до дарованій їй можливості прямого впливу думок на життя.

Так  Чарльз Дарвін пов’язує цю здатність з духовною культурою людини: «Вища стадія духовної культури настає тоді, коли ми розуміємо, що повинні контролювати свої думки».

Згадаймо М.Аврелія: «Які в тебе думки – таке і життя» або Ф.Бейлса: «Ключ до щастя людини – в її думках. Якщо їй вистачить мужності визнати, що всі нещастя в нашому житті викликані негативними думками, то тим самим буде закладена підвалена для їх усунення шляхом їх змін. Схильність до негативного настрою, є результат неодноразово повторених негативних думок, які проникли в підсвідомість та стали звичними. Але ми також можемо досягнути й гарного настрою, якщо будемо свідомо вибирати позитивні думки. Він залежить винятково від того, як ви думаєте». З цього приводу цікаве міркування італійського психотерапевта А. Менегетті: «Щастя – це звичка та результат позитивного мислення».

В цілому, зміст більшості технік психічної саморегуляції, що дозволяють реалізувати властиву всім нам від народження можливість спрямованої зміни самих себе, виражається гранично просто: правильно посіяти потрібну думку – і допомогти їй зійти! Образно говорячи, саморегуляція багато в чому нагадує землеробство й садівництво. Секрет всіх методів і прийомів психічної саморегуляції простий – необхідно навчитися довільно створювати в самому собі будь-який бажаний психоемоційний стан. У цьому – ключ до керування тілом, несвідомим, творчістю і, зрештою, всіма аспектами нашого життя.

То ж як допомогти учневі у формуванні оптимістичних якостей, навичок позитивного мислення?

Проведений нами аналіз свідчить, що досягнення сучасної практичної психології, педагогіки (наукові засади позитивного мислення: раціонально-емотивна терапія, когнітивна терапія, психокібернетика, психодизайн, саногенне мислення, теорії Я-концепції, навченої безпорадності, гуманістична психологія і педагогіка, педагогіка успіху, педагогіка та психологія життєтворчості тощо) дозволяють ефективно вирішувати завдання виховання і самовиховання активної, оптимістичної особистості за допомогою формування в неї навичок позитивного мислення.

В чому ж складається його сутність як інструменту, що допомагає людині самореалізуватися та бути щасливою?

Позитивне мислення, як один із способів психічної саморегуляції, характерне тим, що людина свідомо контролює свої думки і не дозволяє укорінюватися негативним думкам, емоціям. При цьому вірить у себе, вірить у кінцевий успіх, залишається при будь-яких обставинах оптимістом. Воно характерне, як правило, позитивній Я-концепції особистості і повинно стати звичкою.

  1. Здобутки позитивного мислення

Оволодіння позитивним мисленням допоможе кожному (в тому числі військовослужбовцям) реалізувати свій потенціал, а також буде сприяти:

  • збільшенню віри в свої сили, впевненості;
  • реалізації свого творчого потенціалу;
  • досягненню успіху в будь-якій справі;
  • адекватному відношенню до професійних змін;
  • формуванню оптимізму, навичок управління емоційним станом;
  • повноцінній реалізація потенцій особистості в професійній діяльності, а в разі потреби оволодінні новою професією;
  • здоровому способу життя тощо.

Крім того достоїнством позитивного мислення, як інструменту, що допомагає людині в її життєтворчості є те, що воно інваріантне. Воно може застосовуватися будь-якою людиною (незалежно від віку, соціального статусу тощо) в будь-яких сферах її життя та в будь-яких критичних ситуаціях

Враховуючи важливість способу мислення для людини, зробимо деякі висновки, які стосуються людей з негативним і позитивним мисленням.

Люди з негативним мисленням:

нереалістично спотворюють дійсність, односторонньо сприймають її, роблячи акцент на негативне;

відрізняються неприпустимими узагальненнями: якщо щось не ладиться, то це буде завжди;

у своїх розрахунках виходять із незмінності конкретної ситуації;

викликають в себе негативні емоції, такі як роздратування, почуття провини, страху, стрес і депресії;

часто перебувають у поганому настрої;

рідко досягають успіхів і бувають щасливими.

Позитивне мислення, навпаки, реалістичне й бачить як позитивну, так і негативну сторони речей і подій. При цьому люди з позитивними установками й напрямками думок – позитивісти:

  • сприймають себе з усіма своїми гідностями й недоліками;
  • виявляють здоровішу самовпевненість;
  • радіють навіть малим успіхам і здатні одержувати від них задоволення;
  • бачать сенс свого життя;
  • спокійно сприймають справедливо висловлену критику;
  • намагаються вийти із заплутаної ситуації щонайкраще;
  • радіють похвалі й визнанню й можуть їх прийняти;
  • не відчувають страху перед майбутнім, оскільки цілком довіряють власним здатностям;
  • довіряють іншим людям і прислухаються до них думці, навіть якщо вона розходиться із власної;
  • вони успішні, радісні, щасливі.

Таким чином, позитивне мислення є досить ефективним інструментом для досягнення людиною щастя, здоров’я, успіху й, тому кожний з нас повинен їм володіти, при цьому чітко розуміючи, що для цього будуть потрібні дії й наполегливість.

 

  1. Причини, що перешкоджають реалізації позитивного мисленню

Чому при такій ефективності позитивного мислення лише деякі щасливчики володіють ним?

Цьому перешкоджають наступні причини. Розглянемо їх.

В цілому, суттєво перешкоджає реалізації позитивного мислення  низький рівень психологічної культури людини. Так у свідомості більшості людей психічні процеси, це щось таке, на яке не можна  впливати; фізіологічні і психічні  процеси відділені одне від одного. Результат цього:  люди забули про особисту відповідальність  за власне здоров’я, життя.

А до інших причин можна віднести:

Перша. Мозок людини налаштований насамперед на сприйняття негативної інформації. Так склалося в силу еволюції: щоб вижити, людина змушена була постійно бути зосередженою на виявленні небезпеки. І сьогодні наш мозок працює по еволюційному шаблону: він намагається завжди й скрізь, заздалегідь, побачити або ще краще, обчислити можливу загрозу його фізичному, соціальному або моральному благополуччю. Навіть якщо її не існує, то мозок легко придумає віртуальну погрозу, він має багато різних страшилок, було б бажання.

Тому 2/3 наших думок мають негативний відтінок, і це, звичайно ж, перешкоджає позитивному мисленню. Як бачимо, наш мозок «песиміст», тому його потрібно час від часу або постійно лікувати. Так як «лікують» комп’ютер від вірусів за допомогою програми «Антивірус», так і наш «біоком’ютер» можна лікувати від негативних думок (цих ментальних вірусів) за допомогою позитивного мислення.

Друга. І хоча сила позитивного мислення доступна кожному з нас, деякі люди зазнають труднощів у тому, щоб привести її в дію. Це відбувається через дивний психологічний бар’єр, який знаходиться між ними й можливістю повноцінного використання позитивного мислення. Цей бар’єр виявляє себе несподіваним чином: люди просто-таки не прагнуть, щоб позитивне мислення діяло, вони не прагнуть бути успішними. Вони знаходяться в зоні психологічного комфорт, з якого бояться вийти. Тому коли з’являється якась пропозиція, яка здатна допомогти нам покращити своє життя, ми підсвідомо переконуємо себе, що ця пропозиція не працює, і тому нам здається, що причина наших невдач у цьому принципі, а не в нас самих. Але коли ми розуміємо, наскільки неправильною є ця реакція, позитивне мислення починає діяти.

Третя. Позитивне мислення не буде діяти доти, поки ви не повірите в те, що воно дійсно буде діяти. Ви повинні зв’язати вашу віру з розумовим процесом. Багато хто з людей послабляють свою віру боязкістю й дрібними сумнівами. Вони не насмілюються вірити по-справжньому! Але коли вони дійсно вірять, вони одержують дивні результати.

Четверта. Часто люди думають, що для того, щоб бути щасливими і радісними, мати гарний настрій, треба спочатку розв’язати свої проблеми. І намагаються розв’язати їх, перебуваючи в негативному, депресивному стані. Природно, їм це рідко вдається.

Насправді, у житті все працює навпаки. Для того, щоб ефективно розв’язати проблему, потрібно спочатку перенестися в стан позитива й позитивних емоцій. У цьому стані набагато легше й успішніше вирішуються будь-які проблеми.

П’ята. Багато хто вважають позитивне мислення нереалістичним, тому що в такий спосіб мисляча людина просто прагне уникнути проблем, трагедій і безнадійності. Однак це мислення характеризує відношення до своїх проблем і проблем людства, а також сприяє їхньому вирішенню за допомогою конструктивних дій.

Крім того, воно дозволяє нам зібрати сили, подолати слабості й обмеження. Воно допомагає нам зрозуміти, що ми народилися для великих справ, тому що позитивна сила усередині нас може втілити в реальність будь-яку мрію. Воно дозволяє вам зосередиться на гарному й дозволяє направити своя основну увагу на згоду з собою, з світом і людьми.

Позитивне мислення – це не відхід від складної реальності, це дотримання принципу хазяїна в самому собі: «Що прагну, то й думаю!» Будь-якій реальності «дивимося прямо в очі» й усвідомлюємо, чому вона може бути корисна в нашому житті, і взаємодіємо з нею.

Багато хто вважає, що легше просто усунутися, ніж взаємодіяти зі складною ситуацією. Іноді це має сенс, коли «ворог» сильніший, ніж ви. Але будь-який «ворог» — це вчитель, він «тренує» нас на витривалість і життєздатність. Наше завдання знайти позитивну форму спілкування з ним. Якщо позитивна форма неможлива в реальності, вона можлива в думках. Адже ми однаково подумки ведемо незримі довгі діалоги зі своїми кривдниками – ворогами.

Шоста причина. Багатьом видасться несправедливим, що, переставши працювати над позитивним мисленням, автоматично починаєш мислити негативно. Тут можна лише провести паралель із фізичними вправами. Як тільки ваше тіло набере потрібну фізичну форму, ви просто не можете припинити тренування.

Можливо, деякі не розуміють, що саме потрібно зробити, щоб стати позитивно мислячим людиною. А для цього необхідно прийняти тверде рішення і дотримуватися його. А ще – час і робота (терпіння й праця).

А якщо не працювати, то пройде небагато часу – наші м’язи почнуть втрачати тонус, і якщо ви могли раніше зробити, скажемо, п’ятдесят присідань, двадцять буде вашим максимумом. Припиняти тренування не можна, потрібно йти тільки вперед.

Розум діє подібним же чином. Якщо вам доводиться постійно вирішувати непрості проблеми, брати участь у стимулюючих дискусіях або багато читати, ваш розум буде «гострим». Після двотижневої відпустки, поніжившись на сонечку, «ворушити звивинами» стане значно складніше. І щоб повернути їх у колишню форму, знадобиться кілька днів.

Крім того очевидно, що певні аспекти нашого «я» вимагають постійного підкріплення, і позитивний розумовий настрой – усього лише одне з них.

Втім, більшість людей неохоче погоджуються з тим, що практика повинна бути постійною, – інакше ми б уже всі як один мислили позитивно. У такому випадку не перешкодить нагадати собі, що коли ви приймаєте душ, робите макіяж або голитеся теж щодня – і при цьому не відчуваєте ніякого внутрішнього опору. Це заняття, які заряджають вас бадьорістю на цілий день, – але ж позитивне мислення теж належить до них. Насправді, це просто чудова річ!

Саме тому важливий принцип людського життя – це те, що ви стаєте тим, про що думаєте більшу частину часу. Це поняття – основа релігії, філософії, метафізики, психології й успіху. Ваш зовнішній світ – багато в чому є відбиттям вашого внутрішнього. Якщо ви змінюєте своє мислення, ви змінюєте своє життя.

Як бачимо, ідея позитивного мислення настільки гуманістична, людинолюбна й шляхетна, що, здавалося б, не знайдеться аргументів проти. Більше того, у психології вона відома з 1905 року, а у світовий людській мудрості – за багато століть до того (згадаємо раджу-йогу, основний принцип якої говорить: «Навчившись управляти думками, ви стаєте хазяїном життя»).

  1. Витоки позитивного мислення

Вся історія розвитку цивілізації підказує нам, що у світі людських емоцій і оцінок, у світі добра й зла, позитива й негатива виграє той, хто вибирає для себе як постійний орієнтир позитивний погляд на все, що з ним відбувається. Саме тому позитивне відношення стало основою мислення людей, що активно працюють над поліпшенням життя, що прагнуть до його пізнання, до його розвитку.

Про користь позитивного погляду на світ, позитивного мислення писали наші сучасники й ті, хто жив набагато раніше нас. Більшість релігій – християнство, буддизм, суфізм і інші – також учать людину мислити позитивно.

Термін позитивне мислення почав частіше вживатися після виходу у світ в 1952 р. книги американського проповідника Нормана Піла [1898-1993]: «Сила позитивного мислення».

 Для розуміння її суті процитуємо важливі положення з неї:

– «У що ти віриш, того й досягнеш»;

– «Душу треба годувати, так само як ми годуємо тіло, а щоб душа була здорова, її треба годувати гідними, повноцінними ідеями»;

– «Таємниця успіху – у тому, щоб відмовитися від старих, мертвих, нездорових думок»;

– «Думай про успіх, уявляй собі успіх, і ти створиш силу, що здійснює бажання»;

– «Сила думки є найбільша сила, як на землі, так і на небесах. Про що ви думаєте, тим і стаєте. Розум – самий таємничий інструмент душі.

За допомогою спрямування розумового процесу на те, що є позитивним, людина  може еволюціонувати до неймовірних висот.

І, навпаки, якщо розум людини спрямований до негативного, то така людина може деградувати до самого жалюгідного стану.

Позитивне мислення означає володіння таким розумом, який не підвластний впливу гніву, ненависті, жадібності й інших негативних емоцій».

– «Налаштовуючи себе на краще, ми вивільняємо у своєму мозку магнетичну силу, яка притягує до нас усе найкраще. Але якщо ми настроїмо себе на гірше, то визволимо у своєму мозку силу відштовхування, і вона це все найкраще відіпхне, злякає. Разюче, як стійке передбачення всього найкращого пускає в хід такі потужні сили, які змушують його матеріалізуватися».

– «Сформулюйте й намалюйте у своїй свідомості незмивною фарбою власний образ процвітаючої людини. Вчепіться у це зображення мертвою хваткою. Не давайте йому зів’янути. Мозок сам буде шукати можливість доповнити цю картину. Ніколи не представляйте себе невдахою, що постійно стикається з поразкою; ні на секунду не сумнівайтеся в реальності цього уявлюваного образа. Коливання надзвичайно небезпечні, тому що мозок завжди намагається доповнити зображення своїми рисами».

Дійсно думаючи позитивно, представляючи в думках бажаний кінцевий результат, подовгу міркуючи над ним, ми робимо його усе більш імовірним. А якщо ми при цьому й самі будемо вживати активні дії, докладати зусиль для здійснення наших цілей, то успіх нам забезпечений. Енергія наших позитивних думок залучить до нас потрібні обставини й удачу.

При позитивному мисленні накопичуються позитивні емоції, нас охоплює наснага, бадьорий настрій, упевненість і радість, передчуття перемоги.

Отже, позитивне мислення є сучасним й ефективним інструментом, який спрямований на забезпечення оптимістичного настрою, адекватних дій, що дозволяє людині досягати щастя й успіхів. І тому його навичкам починають навчати в розвинених країнах дітей уже з 4-5 років.

У цілому, воно являє собою струнку систему поглядів (принципів) на навколишній світ. Розглянемо їх.

  • Те, що ми думаємо, — те ми й створюємо. Усе, що з людиною відбувається, є винятково результатом її думок. І якщо хтось зазнає небажаного впливу з боку іншої людини або природи, то це відбувається тільки в результаті думки про те, що саме цей вплив на неї буде зроблено або саме ця подія з нею відбудеться.
  • Чим частіше з’являється й чим інтенсивніше ваша думка, тим вона більш сильна. Це однаково вірно як для негативних, так і для позитивних думок.
  • Сконцентрувавшись на рятуванні від чогось, від чого вам хочеться позбутися, ви тільки збільшите ту проблему, яку бажаєте розв’язати. Для одержання бажаного результату треба зосередитися на позитивному стані, який виникне в результаті рятування від небажаної для вас ситуації, тобто потрібно сконцентруватися на тому, що ви прагнете, а не прагнете.
  • Сумніви, тривоги, страх і непевність досить послабляють позитивну думку, а тому, як тільки ви усвідомили той факт, що ваші думки стали негативними, їх треба негайно замінити на позитивні.
  • Образна уява бажаного результату збільшує силу думки, тоді як створення образа чого-небудь, небажаного для вас, сприяє появі або посиленню саме цієї небажаної, негативної ситуації. Дане правило слушне й у тому випадку, коли ви просто міркуєте над своєю небажаною ситуацією, або досліджуєте її з метою запобігання або виправлення.
  • Опір або протест стосовно чого-небудь небажаного будуть лише сприяти фіксації на ньому. Здатність сприймати ситуації такими, як вони є, а також здатність спокійно припускати те, що вони можуть виникнути знову, створять необхідні умови для зміни ситуації так, як вам того хочеться.
  • Думка про те, що ви досягнете чого-небудь тільки в майбутньому, перемістить бажану для вас подію у вічне майбутнє, яке так ніколи не настане. А для одержання того, що вам потрібно, уявіть собі, що це вже відбувається або навіть відбулося в сьогоденні, і візуалізуйте свої відчуття.
  • Поспіх і нетерпіння у зв’язку з тим, що для досягнення бажаного результату потрібно занадто багато часу, уже саме по собі дає негативний ефект. Бажані для вас результати з’являться лише тоді, коли для цього настане час.
  • Ніколи не використовуйте силу своєї думки, щоб змусити іншу людину робити те, чого хочеться вам, навіть у випадку, якщо ви робите це для її ж блага. Такі дії можуть спричинити досить небажані наслідки для вас. Однак такі дії цілком припустимі, якщо людина сама вас про них просить.
  • Потрібно бути повністю певним у тому, що ви дійсно бажаєте щось змінити в кращу сторону, а лише думки про те, що щось варто було б зробити, для здійснення бажання зовсім недостатньо. Якщо намір і уява протистоять один одному, то завжди перемагає уява, оскільки тільки вона виражає наше дійсне бажання.
  • Якщо Ви прагнете що-небудь змінити в кращу сторону, то не починайте з найбільшої й важкої проблеми. Коли набудете впевненості, розв’язавши більш прості завдання, домагайтеся поліпшень у більш складних ситуаціях. Вирішити можна абсолютно будь-яку проблему, якою б складною й важкою вона не видалася, однак це можна зробити швидше, якщо ви скористаєтеся консультацією більш знаючої й більш досвідченої людини.
  • Не встановлюйте яких-небудь обмежень щодо способу досягнення бажаного для вас результату. Так, наприклад, якщо вам хочеться мати більше грошей, то не встановлюйте якесь конкретне джерело їх одержання.
  • Ніколи не відмовляйтеся від досягнення своїх цілей під впливом інших людей, які можуть бути настроєні цілком доброзичливо, але не усвідомлюють дійсну силу думки.
  • Минуле не повинне впливати на вас у сьогоденні. Однак, якщо ви будете постійно відтворювати минуле в сьогоденні, то воно буде тягти вас назад і стримувати ваш розвиток. У цьому випадку вам треба негайно поміняти спосіб мислення, тому що ваше майбутнє створюється з того, про що ви думаєте зараз.
  • Будь-яка подія в житті людини є нейтрально стосовно неї й має для неї як позитивні, так і негативні наслідки.
  • Тільки сама людина долучає в оцінку минулої події або переважно негативні, або переважно позитивні моменти.
  • Якщо людина оцінює подію переважно негативно, то вона створює наступні умови для свого життя:

а) знижує свій життєвий тонус і викликає в себе поганий настрій;

б) формує внутрішні умови для виділення й сприйняття переважно негативних факторів у своєму житті («У мене в житті все погано»);

в) створює умови для побудови негативного прогнозу свого майбутнього («Нічого гарного в майбутньому я очікувати не можу»).

  • Якщо людина оцінює подію переважно позитивно, вона свідомо створює наступні умови для свого життя:

а) зберігає й підтримує високий життєвий тонус і активність, а також перебуває переважно в гарному настрої;

б) створює внутрішні умови для виділення й сприйняття саме позитивних факторів у своєму житті («У мене все гаразд»);

в) формує умови для позитивного, оптимістичного прогнозування свого майбутнього («Усе буде добре», «Виживемо», «Переможемо»).

У цілому, принципи позитивного мислення можна сформулювати більш лаконічно: внутрішні фактори є домінуючими, ведучими в житті людини.

Саме внутрішні фактори (думки, внутрішній стан, відношення до себе й життя, емоційний настрій людини) виступають початком події, і тільки потім виникають матеріальні, реальні «підтвердження» цієї події.

Дійсно, самі різні фактори визначають людське життя. Це – знання, матеріальна забезпеченість, походження, зовнішність, а також фізична сила. Однак, дещо є ще більш важливим. Це – напрям думок людини.

Вчителі минулого, що володіли видатною здатністю проникати в сутність явищ, говорили так: «То, як людина думає про речі, – її напрям думок – є одним з найважливіших факторів, що визначають людське життя. Життя залежить від того, мислить вона позитивно або негативно».

Давньоримський імператор Марко Аврелій, якого називали філософом, говорив: «Наше життя побудоване з наших думок». Мислитель Емерсон, видатний представник Америки 19-го століття, говорив: «Про що людина цілий день міркує, тим вона і стає». Засновник компанії «Форд Моторс» Генрі Форд, якого називали автомобільним королем, залишив такі слова: «Чи думаєш ти, що можеш це зробити, або думаєш, що не можеш, – і те, і інше правильно, тому що в кожному разі результат буде відповідати тому, що ти думав».

У минулому багато видатних людей, що досягли великих успіхів розуміли, що «людське життя стає таким, яким його собі людина представляє» або що «якщо думаєш, що зможеш, – отже, зможеш, якщо думаєш, що не зможеш, – отже, не зможеш».

Інакше кажучи, ваше життя повністю залежить від вашого душевного настрою, тобто, від того, позитивний або негативний у вас напрям думок.

В цілому, позитивне мислення має давні витоки.

Раджа-йога. Основний принцип: навчитися управляти своїми думками.

Релігія. В Біблії засуджуються печаль, сум, негативні емоції  І. Христос:

“Любіть ворогів ваших… Прощайте до 77 разів “. Ранкова, вечірня молитви.

Самогіпноз, самонавіювання. Е.Кюе (початок 20 століття). Відома формула самонавіювання: «Мені з кожним днем стає все краще, у всіх відношеннях (аспектах життя) краще».

Морально-оздоровча система П.К. Іванова (наш земляк з Луганщини): «Подолай в собі негативні емоції…. Звільни свою голову від негативних думок – це твоя перемога».

Система Ю. Власова (всесвітньо відомий важкоатлет): «Потрібно керуватися правилом.: «Будь господарем своїх думок, прибирай «сміття», бережи мозок…».

Отже, позитивне мислення є сучасною, ефективною системою, яка спрямована на забезпечення оптимістичного настрою, адекватної поведінки, та дозволяє людині досягати щастя, успіхів

Саме тому на Заході велика увага приділяється розвитку позитивного мислення вже починаючи з дитячого віку. Там для цих цілей вже більше 10 років реалізується  програма «Сила розуму для дітей». Згідно цієї програми вже десять років успішно навчаються тисячі дітей по усьому світі. У ній представлені чотири основні прийоми по розвитку позитивного мислення: твердження, візуалізація, визнання успіхів і усунення негатива.

Представляється очевидним, що навчання дітей силі розуму з найперших років їхнього свідомого життя має явні переваги. У процесі реалізація цієї програми виявлено, що розвиток самоповаги, мужності й інших оптимістичних якостей характеру в дитини зовсім не обов’язково залишати напризволяще, а можна заохочувати їх і «упресовувати» у мозок, використовуючи методику сили розуму. Крім того, розробники програми прийшли до висновку, що ці прийоми можуть освоїти й ефективно використовувати будь-який батько або педагог. Цій простій і в той же час революційній техніці можна й треба вчити дитину із самого раннього віку (з 4-х років), і при досить систематичному застосуванні вона значно сприяє її розвитку.

Уряд Великобританії збирається прийняти рішення щодо введення в середніх школах навчальної програми «Соціальні та емоційні аспекти навчання». Як свідчать попередні дослідження вона сприяє покращанню емоційного стану учнів та вчителів, зменшенню стресів, а також, в цілому покращанню успіхів у навчанні, досягненню щастя.

На думку академіка Ярмаченка М.Д., особливо цікавий досвід, невеликої латиноамериканської країни Венесуели (приблизно 15 млн. населення), яка на початку 80-х років минулого століття стала не лише однією з досить сильних в економічному плані країн, а й однією зі світових центрів розвитку психолого-педагогічних наук.

Коли відомий соціолог і психолог Луїс Альберто Мочадо вперше запропонував створити при кабінеті міністрів Венесуели спеціальне Управління по забезпеченню загального розвитку інтелекту людини, то це викликало сміх та критику. Але Мочадо був цілком серйозний. Він виявив велику настирність. У структурі державного апарату вперше у світі було створено Міністерство по розвитку розумових і емоційних здібностей нації на чолі Луїсом Альбертом Мочадо, в якому було розроблено біля 20 проектів-програм стимулювання інтелектуального розвитку людини, 106000 вчителів пройшли курси перепідготовки по цим програмам. Відповідно з діючим законодавством, кожному школяру належало в обов’язковому порядку по дві години на тиждень в межах загальноосвітньої шкільної програми займатися розвитком навичок мислення. Уроки так і називалися «вчимося думати».

Проекти охоплювали все населення – від дітей до пенсіонерів.

У всіх типах навчальних закладів від дошкільних до університетів та військової академії був введений спецкурс „Інтелектуальне збагачення”, завдання якого полягало в озброєнні слухачів навичками найраціональнішої діяльності (за рахунок оволодіння, певним чином, позитивним мисленням).

В деяких країнах наявність оптимістичних якостей перевіряється при професійному відборі на певні спеціальності у абітурієнтів. З чим це пов’язано? Дослідження, які проведені у військовій академії США (Вест-Пойнт), показали, що більшість слухачів, які відраховуються, відносяться до песимістів. Для попередження цього негативного явища, починаючи з 1987 р. при профвідборі кандидати перевіряються за допомогою тесту (розробник відомий психолог М. Зелігман), що виявляє песимістичні якості.

Досить цікавим в цьому відношенні є досвід Білорусії, в якій було розроблено національний освітній проект «Психодизайн і психокультура». Для його реалізації проектувався Державний комітет із психоекології й психокультури, під егідою якого повинні були б об’єднатися всі дослідницькі й освітні програми, пов’язані з масовим поширенням практичного психодизайна (інноваційний спосіб психічної саморегуляції).

Стрижнем всієї національної інноваційної програми підвищення психокультурної грамотності населення стане повсюдне поширення груп навчання психодизайну за допомогою освоєння комп’ютерної психотехнології «Ключ до майбутнього».

Її реалізація вже найближчі роки може призвести до суттєвої віддачі в самореалізації потенційних можливостей особистості.

І така повнота самопрояву не фантастична. Просто ніхто не вчить людей ставати господарями власної долі. Ніхто не навчає прикладній науці щастя, стану найвищої життєвості, максимальній інтегрованості, завершеній цілісності, що робить свій розвиток у рівновазі й погодженості всіх частин і елементів, що складають життєвий світ конкретної людини.

Реалізація програми по практичній реалізації психотехнології за допомогою психопроцесора «Ключ до майбутнього» у навчанні людей  самоуправлінню допоможе їм стати господарями свого життя, активно впливати на всі його сфери, досягаючи щастя, здоров’я, успіхів.

Зацікавленість формуванням позитивного мислення в особистості спостерігається і серед науковців та педагогів нашої країни.

Про це свідчить рішення Всеукраїнської науково-практичної конференції „Патріотичне і гуманістичне виховання військової інтелігенції: сутність, взаємозв’язок, стан, проблеми”, 2002р.:

п. 3. … Органам виховної роботи вищих навчальних закладів із залученням психолого-педагогічних кадрів кафедр розробити курс розвитку у курсантів і слухачів позитивного мислення, оптимізму, віри у власні сили. Провести лекції, бесіди, тренінги для особового складу.

Крім того формування навичок позитивного мислення підтверджено на Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Компетентісно-спрямована освіта: перший досвід, порівнянні підходи, перспективи» (28.04.2011 р. м. Київ):

необхідність формування мотиваційного поля успішного навчання, позитивного мислення, успішного життєздійснення.

6.Практична реалізація позитивного мислення діяльності військовослужбовця.

Звичайно важливу роль відіграє позитивне мислення і для військовослужбовця, особливо для офіцера-керівника.

Проте попередні результати психологічного вивчення офіцерів-кандидатів на керівні посади та направлення за кордон на самостійну роботу, яке проводиться згідно наказу МО України від 09.04.2003р. №89, свідчать про ряд негативних якостей, які ускладнюють службову діяльність кандидатів.

Так узагальнений психологічний портрет військового керівника характеризується наступними негативними рисами:

  • підвищений рівень тривожності;
  • невпевненість у своїх силах;
  • знижені лідерські якості;
  • висока залежність від думки керівництва при ігноруванні точки зору колег та підлеглих (конформізм).

69% офіцерам-кандидатам на керівні посади надані рекомендації стосовно розвитку навичок управління емоційним станом та підвищення стресостійкості.

Майже 90% військових, які виконували бойові завдання в зоні АТО, мають ознаки психологічної дезадаптації. Це наслідки стресу, втоми, наслідки надмірних  психо-фізичних навантажень, недостатнього часу на сон тощо. Тому сьогодні гостро стоїть проблема їх психологічної реабілітації, вирішенню якої буде сприяти оволодіння військовослужбовцями навичками позитивного мислення.

Отримані результати дають підставу зробити висновок щодо необхідності організації спеціальної підготовки для більшості військовослужбовців, особливо командному складу, по оволодінню позитивним мисленням,  з метою формування у них навичок управління своїх психічним станом, адаптації до кризових ситуаціях, , оптимістичних.

В цілому позитивне мислення інваріантне і тому може використовуватися військовослужбовцем в усіх сферах його життєдіяльності:

службова,

сімейна,

фізичне здоров’я,

психічне здоров’я.

Воно допоможе військовослужбовцям повірити у власні сили, почати активно діяти, стати оптимістами, адекватно діяти в критичній ситуації, швидше адаптуватися до нових умов, навчитися формувати оптимістичні якості у своїх підлеглих та реалізації Указу Президента України від 15.03.2002року №258 “Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцненні моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя”.

 

 

Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, почесний професор Аерокосмічної академії України, заслужений працівник освіти України, старший науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доцент Інституту педагогіки та КОІПОПК

 

Володимир КАЛОШИН

Перегляди:972
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Дрони для ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
2014-2024: АТО ОЧИМА ВОЛОНТЕРА (світлини перших років війни)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”