Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Що стосується дій ворога та його союзників.                    

На тлі періодичного інформаційного обману з боку “пригожина” про взяття Соледару, та всього що з цим містом пов’язано, в частині, що стосується внутрішнього протистояння “вагнерівців” з відомством “шойгу”, ми вивчили суспільно-політичну ситуацію в “росії” та оцінили її як таку, що розвивається “критично нелінійно”, розчаровуючи як тих, хто чекав переростання російсько-української війни у так звану “вітчизняну”, так і тих, хто розраховував на перетворення її в “громадянську”.

Незважаючи на всі зусилля кремлівської пропаганди, “вітчизняної війни” не сталося, що зрозуміло нам з “тоненького струмочку” російського добровільного руху, який себе практично вичерпав за перші кілька місяців війни. Сьогодні “російський добровільний рух” переважно закритий і більше нагадує “штрафбати”, але й обвалу мобілізації наразі теж поки не відбулося.

Тим часом, найбільші з часу Другої світової війни, людські втрати, російським суспільством поки сприймаються як “несуттєві”, а відчутне зниження якості життя як “некритичні”.

Враховуючи попередні висновки, щодо підкилимного кремлівського розколу, ми робимо висновок, що російське суспільство “зависло” в своєму соціально-політичному та інформаційному “болоті”.

Проблема навіть глибша. Справа не тільки в тому, що ситуація “ зависла” в одній точці і не змінюється, а в тому, що останні кілька місяців певним чином зросла консолідація російських громадських організацій навколо війни.

Точка консенсусу більшості полягає в тому, що війна була помилкою і що даремно “росія” в неї “вляпалаcя”. Але провину за цю помилку російське суспільство досі покладає не на себе і не на “путіна”, а на самих українців.

 

Для врахування. З 24 лютого кремлівська пропаганда пережила як мінімум чотири етапи своєї трансформації над зміною громадської думки. Перший – “денацифікація”, другий – “вигода від придбання нових областей”, третій – “плюси мирного життя на “визволених територіях”, але після великих військових невдач головний посил пропаганди знову прийшов у статус “перепридумувати”.

 

На сьогодні кремлівська пропаганда підштовхує росіян до виходу, з цього стану “соціального зависання”, який полягає у тому, щоб як можна швидше “знищити Україну”, “швидко приховати сліди своїх злочинів”, і нарешті забути про цей хаос і соціально-економічну турбулентність. В результаті чого, “запит на війну” плавно трансформувався в огидно-гібридний “запит на перемогу”.

І сьогодні російська агресія по своїй суті набирає нової форми, яка дуже схоже на так звану “декадентську війну”, яка ведеться цинічним та морально розкладеним суспільством, що втратило всі свої моральні підвалини. І це остання фаза розвитку суспільства, далі занепад і перезавантаження.

Так або інакше, але путінський режим на даному етапі отримує, хоч і незначний, але карт-бланш зі сторони свого деградованого суспільства на продовження війни протягом деякого більш-менш тривалого часу. Тож, важливість Соледару набирає сьогодні ще більшої військово-політичної ваги, як для “кремля” так і для України.

 

Довідково. У Пентагоні не бачать ознак того, що російським окупаційним військам вдалося захопити Соледар.

 

Водночас, слід зауважити, що зазначений ріст мілітаристських настроїв може виявитись тимчасовим проявом, саме через ту ж причину – суспільну деградацію, коли все це може виявитися обманкою і в будь-який момент змінитися стадією, коли в суспільстві повністю “поїде дах”, і навіть найменша доза провокації виявиться достатньою для того, щоб почалася смута.

 

Заява Секретаря РНБО України. “росія” піде ва-банк, в “кремлі” вже готуються до певних подій, оскільки “люблять дати”, – Данілов.

 

Якщо в “кремлі” розуміють тимчасовий характер цього явища, то вони будуть намагатись скористатися наявним вікном можливостей для того, щоб поставити точку в цій війні на своїх умовах. А значить, підуть на загострення ситуації та ризикуватимуть.

 

ІІ. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Тим часом, враховуючи те, наскільки “кремль” в своїй ескалації політично прив’язаний до дат, Україна офіційно підтвердила проведення ініційованого нею Глобального Саміту миру ООН саме на “річницю” повномасштабного вторгнення “росії” в Україну, тобто 24 лютого 2023 року.

Цілком очевидно, що вчиняти ескалацію, коли під одним дахом зібралася вся “планета” з антиросійським порядком денним, навіть для “росії”, це більш ніж ризик. Отже Україна домоглася чергових успіхів на дипломатичному фронті і фактично ламає концепцію кремлівської “ювілейної ескалації”.

Одночасно з цим, на тлі проведення вищевказаного Глобального Саміту миру світові ЗМІ почали поетапно готувати світове суспільство до розпаду “росії”. Принаймні такий висновок, можна зробити, після аналізу свіжих матеріалів від американської медіа-організації “Politico”, яка спільно з NBC (найбільша мовна корпорація) розмірковує про привабливість такого сценарію, поетапно зазначаючи, що отримає кожний регіон світу від цього.

Також, це є свідченням того, що у Вашингтоні теж чітко відслідковують, на якій стадії наразі перебуває російське суспільство.

Так, серед всього іншого зазначається: 1. Розпад “російської федерації” стане третьою фазою після розвалу радянського блоку; 2. Розпад буде стимулювати появу нових держав і міжрегіональних федерацій; 3. Спроможність до зовнішньої агресії в “москві” буде суттєво зменшена і країни Центральної Азії відчуватимуть себе вільними і зможуть напряму звернутися до Заходу за новими економічними зв’язками; 4. Україна, Грузія і Молдова повернуть свої окуповані території.

 

Разом з тим, те ж саме видання “Politico” акцентує свою увагу на Ізраїлю, який на фоні масового постачання Україні озброєння з боку Європи, США, Великої Британії, та навіть Пакистану, таки відмовляється змінювати свою політику по відношенню до офіційного Києва, аби “не псувати відносини з “росією”.

Свої висновки щодо Ізраїлю ми зазначали в своїх попередніх матеріалах, тож станом на сьогодні, вони не змінюються: Ізраїль розбалансований і перебуває на початковій стадії соціально-політичного вибуху, який до березня 2023 року з високою ймовірністю приведе до чергових позачергових (вже шостих) парламентських виборів.

Але це також вказує, що “ путін” буде триматись до останнього Нетаньяху (прем’єр-міністр Ізраїлю), до останнього “лукашенка”, до останнього Орбана.

 

Висновок.

1. Російське суспільство перебуває на останньому етапі своєї деградації перед своїм перезавантаженням. Це небезпечний момент, і “кремль” його однозначно буде використовувати. Саме тому, Соледар набирає сьогодні ще більшої ваги, як для “кремля” так і для України.

2 . Україна ламає концепцію кремлівської “ювілейної ескалації” на 24 лютого, тож критичність релігійної дати 19 січня (“водохреща”) – суттєво підвищується.

Перегляди:28
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Центр неформальної освіти ЦБО ЗСУ (ютуб-канал)
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”