Іду з мечем, країна за плечем,
А меч двосічний на обидва боки,
І хтось у глибині єства мого рече,
Спрямовує важкі й непевні кроки.
На леміш плуга наляга затим,
Щоб долі ниву я зорав волами
Один осяйний, з німбом золотим,
А інший – гордий, з темними крилами.
В одного раю – ген, до небокраю,
Льонів і жита в рідному краю,
А інший для наруги і роздраю
Дракона зуб вкидає у ріллю.
У тій борні між недругом і другом
Продовжуючи чин і дух предтеч
Ходити маю і ходжу за плугом,
І ржа не вкриє мій двосічний меч.
29.12.2008 р.
Напишіть відгук