Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Що стосується дій ворога та його союзників.

Імперіалізм (колоніалізм) завжди розглядається як сукупність заходів якими колонізатор перебирає і реалізовує владу над колонізованим, примушуючи його діяти згідно з рішенням і в інтересах не своїх, а колонізатора, і саме тому він має різні форми, але найчастіше говорять про політичну або економічну.

Все вище перелічене сьогодні стосується Білорусі, країни, де владу захопив “лукашенко”, але який 17 лютого в примусово-економічному порядку вимушений їхати до “кремля” де цілком очевидно його будуть схиляти до більш активної участі у російській війні проти України.

Припускаємо те, що розмова буде складною. Раніше ми зазначали, що “лукашенку” потрібні гроші, а “кремлю” – військовий чи інтеграційний успіх.

Тим часом н а фронті поки не сильно виходить щось змінити. В той час, як для спроби нового штурму потрібна білоруська територія хоча б для обстрілу та відволікання уваги. Але, для “лукашенко” – це кінець.

 

Для врахування. Звіт “ISW”: 1. Масштабного прориву не буде: “росії” для великої наступальної операції не вистачає ні особового складу, ні техніки. 2. Збройні Сили України мають всі можливості організувати контрнаступ. 3. “кремль” ухвалив рішення масово застосовувати авіацію в Україні.

 

Слід зазначити, що поле для маневру у “лукашенка” практично немає. Тому він і скликав так звану “екстрену зустріч із журналістами” з усіма тими заявами про те, що білоруська армія долучиться до російської у війні тільки у разі прямого нападу на Білорусь, але водночас, типу, не забувайте, що на цю війну “путіна” підштовхнув Захід.

Ми тиждень відслідковували публічну діяльність “лукашенка” тому запевняємо, що такі “екстрені заходи” не робляться натисканням пальців. До своєї поїздки самозванець готувався ґрунтовно, і за результатами ми прийшли до висновку, що “лукашенку” для свого подальшого убезпечення потрібно донести два основні наративи:

  1. кремлю” – “ми в одному окопі, лікуємо, навчаємо, одягаємо, даємо територію для обстрілів України нехай і не для комплексного обстрілу, але треба прикривати спину від можливого удару НАТО”.
  2. Заходу“мене намагаються з цього окопу виштовхнути на фронт, але ми чинимо опір: “кремль” тисне, тож давайте “пограємо” в діалоги ”.

 

Цілком зрозуміло, що ці “лукашенківські посили” суцільна брехня та протиріччя. Але йому потрібно заявити і сподіватися, що його крик через медіа полегшить йому майбутню розмову у “кремлі”. На початку поточного тижня ми зазначали, що “лукашенкуодночасно кинути обидві сторони не вийде.

Тим часом градус напруги піднімає і сам “кремль”, який, як сторона, що запрошує, позначила, що нагинатимелукашенка” дуже довго та більш того за зачиненими дверима і без преси.

Чим усе закінчиться, до кінця поки незрозуміло, але ми упевнені, що питання у послідовності: “глибока інтеграція рівняється війна”, а “війна рівняється втраті суверенітету”. Ну і звичайно, що додатковим аргументом є економічна діра, що росте, в бюджеті Білорусі, а значить, гроші потрібно намагатися вирвати терміново.

Відповідно, “лукашенко” не зможе нічого раціонального запропонувати Заходу, адже залишиться без грошей і без країни, а може і взагалі скласти компанію януковичу. Разом з тим, так само нічого потужного він не може сказати і на користь “росії”. Оскільки, тоді б губився сам сенс цього заходу – продемонструвати певний ступінь своєї самостійності. Намалювати ілюзорний глухий кут, у якому “росія” ні на кого не нападала, а Білорусь у війну тягне Україна та Захід.

Але у таку “альтернативну лукашенківську реальність” вже давно ніхто не вірить. Особливо феєрично звучать його звинувачення у тому, що Захід хотів розчленувати Україну на тлі реальної анексії української території “росією”.

Водночас, єдине що може дійсно об’єднати двох диктаторів на цьому заході, та пом’якшити “геополітичний шпагат для “лукашенка””, так це – подати сигнал про готовність “путіна” до переговорів з Президентом США.

 

Довідково. “Українська правда”: “лукашенко” запросив Байдена до Мінська, щоб “закінчити війну”: каже, що “путін” теж підлетить. У підсумку до вищевказаного: формат і тривалість візиту дадуть відповідь на питання про послідовність війни та інтеграцію.

Довідково. “The Times”: “Російська армія втрачає по 2 тис. солдатів на кожні 90 метрів, зайнятих внаслідок наступу на сході України.

 

Отож, наближається 21 лютого – послання “путіна”, і ми фіксуємо, як здригаються “російські кріпаки(мається на увазі населення) від повідомлень про те. Тривожно їм. Більшість з кріпаків не чекає нічого доброго від цього.

Тим часом мобілізовані росіяни, спостерігаючи за постійними невдачами своєї “армії” і розуміючи, що вони наступні після зеків, кого почнуть використовувати для “м’ясних хвиль” – почали ще більш масово йти у відмову та записувати відео, де “ниють”, що їх не готували до цього. Але вже очевидно, що ці ролики їх не врятують, але тут важливе інше. Підтвердилося те, що у “росії” брак усіх ключових елементів, які потрібні для сучасного механізованого загальновійськового бою: від засобів зв’язку – до розуміючих і компетентних командирів.

 

ІІ. Що стосується дій країн-союзників

Тим часом, Захід продовжує відкрито демонструвати обом диктаторам, що він готовий до будь-якого варіанту розвитку подій (заява Блінкена).

На додачу до цьог о Держсекретар США вкотре підтвердив намір бути з Україною “скільки потрібно”, окремо вказуючи, що Вашингтон готує нові пакети допомоги на тлі планів “росії” “інтегрувати у своє правове поле” тимчасово окуповані нею території, включно з тими, звідки їх вибили Збройні Сили України, і навіть тими, куди окупанти не змогли прорватися.

Такі ірраціональні дії агресора – у поєднанні з продовженням ракетного терору, нічних обстрілів і іншими злочинами – посилюють мотивацію союзників допомагати Україні. Все більше з‘являється повідомлень про те, що військова промисловість у США, Німеччині та інших країнах переходить до виробництва зброї та боєприпасів для України. Можна очікувати, що скоро такі новини стануть мейнстрімом.

Разом з тим, Держсекретар США звертає свою увагу, що Україні теж потрібно працювати над поновленням власного виробництва зброї, техніки і боєприпасів – за потреби, разом із союзниками, – спрямовуючи саме на це ресурси і долаючи логістичні, бюрократичні та інші перешкоди.

На додачу до цього Європейський Парламент ухвалив резолюцію щодо надання Збройним Силам України винищувачів, гелікоптерів і ракетних систем та посилити міжнародну ізоляцію “росії”, аж до її виключення зі складу Радбезу ООН.

 

ІІІ. Що стосується внутрішньо-політичної обстановки.

Тим часом, уперше з початку повномасштабного російського вторгнення, до України прибув високий ізраїльський чиновник – Глава МЗС Елі Коен. Цілком очевидно, що це дуже важливий крок у пом’якшенні стосунків між нашими країнами, ланцюжок якого в найближчій перспективі має привести до такої персони, як Коломойський, через дії якого ці стосунки, якраз і були занедбані, про що ми зазначали раніше.

Частковим свідченням, що саме так і відбудеться є рішення          націоналізувати заводи партнера Коломойського і водночас російського олігарха Дерипаски на 10 млрд грн. Рішення стосується Миколаївського глиноземного заводу, а також надровидобувних компаній “Глухівський кар’єр кварцитів”, “Хустський кар’єр” та “Жежелівський кар’єр”.

Отже, стійкі перемоги українського війська на фронті нарешті дозволили Україні, до “річниці вторгнення” приймати такі карколомні рішення, як-то санкції проти самого Дерипаски (читати: проти Коломойського). І те, що такий крок приховує в собі небезпеку є заява Секретаря РНБО про початок активізації політично-терористичних осередків Медведчука в Україні, щодо реалізації так званого “корейського сценарію

 

Висновок.

  1. Отже, “кремль” йде на абсолютно відчайдушні кроки: (1) затягування війни заради примарної надії, що західна підтримка України припиниться; (2) ймовірна анексія Білорусі; (3) можливе продовження мобілізації; що у загальному підсумку ще більше посилить кремлівське жалюгідне становище, оскільки створить більше навантаження на нікчемну організаційну та технічно-правову основу імперської хвороби “росії”.
  2. Війна – це завжди дуже дорого і втрачену техніку “росія” ніяк не зможе відновити. Ні Іран, ні КНДР не зможуть заповнити цю прогалину.
  3. Разом з тим, “благання” “путіна” про переговори з Президентом США, що передане губамилукашенка”, – подвійний “іспанський сором”, а якщо додати патологічну брехливість двох диктаторів – то й потрійний.
  4. Тим часом, українська нація отримує важливий шанс щодо звільнення себе від російського культурного імперіалізму який складається з сукупності заходів, а саме: настанов, ідеологій, практик, а також риторичних стратегій.
Перегляди:327
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”