Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Важливою складовою сучасних китайських та російських державних ідеологій є конспірологічні наративи проти зовнішніх і внутрішніх ворогів, які після 24 лютого 2022 року, особливо на фоні військових невдач “росії” на українському полі бою, значно посилились.

 

Але, незважаючи на безперервний потік пропаганди, адміністрація “путіна” втратила свою монополію над інформацією та формуванням громадської думки в “росії”. Щодо Китаю, тут важко сказати, оскільки мовний бар’єр обмежує проведення більш якісного аналізу цього питання. Однак Інтернет і цифрові комунікації в Китаї стали більш значущими для китайської молоді, яка стає більш обізнаною з широким спектром ідеологій і політичних програм.

Принаймні такий попередній висновок можна зробити за результатами моніторингу китайського соцмедійного застосунку “TikTok” де після вчорашнього оприлюднення так званого китайського “мирного плану” знову почали з’являтися відео з російсько-української війни з проукраїнським поглядом речей, де їх автори (відео) американці але китайського походження.

 

Довідково . З грудня 2020 року “TikTok” заблокував хештег #АТО. Одночасно з цим з ТОПів переглядів пропали всі відео російсько-української війни і докази російської агресії. При цьому, хештеги терористичних організацій #днр #лнр #лднр #новоросія продовжили поширюватися без блокувань.

 

На тлі чого, світові комунікації , протягом поточної доби, теж будувались навколо Китаю. І відправною точкою стали наративи від “CNN” яке зазначило, що Китай, не дивлячись на свої протилежні заяви, все одно розглядає можливість надати “росії” військову допомогу. Після чого була відповідна реакція особисто від Президента США з суворим попередженням Пекіна не робити це, оскільки за цим рішенням підуть цільові санкції проти Китаю.

Тим часом “Bloomberg”, аналізуючи поведінку та можливі кроки Пекіна, який зараз зважує свою роль у війні проти України, припускає, що Китай не хоче бути втягнутим у війну, оскільки за цим підуть міжнародне засудження, подальші збитки у відносинах з Європою та санкції США.

Тим не менш, є одна дуже вагома причина, через яку “ сі” все ж таки може втрутитися: він не може допустити, щоб “путін” програв, тим паче так ганебно, як в свій час програв кремлівський васал янукович.

Цікаво, але у підсумку “Bloomberg” теж акцентує свою увагу на китайській молоді, яка отримавши можливість вивчати світові ідеології та політичні програми може стати тим самим внутрішнім дестабілізуючим фактором для китайського режиму, оскільки це робить майбутні ідеологічні розробки та лояльність громадян менш передбачуваними для режиму. Приводячи при цьому, як приклад, події в Ірані.

 

Окремо щодо Ірану: 26 лютого в Ірані розпочалися протиповітряні навчання, які триватимуть три доби та нібито пов’язані з підготовкою Ірану до відбиття чергового комбінованого американо-ізраїльського удару.

 

Отже, схоже на те, що після оголошення свого “мирного плануПекін опинився перед складним вибором, або публічно пропонувати роль посередника у війні, або розпочати надавати “росії” військову допомогу.

Однак, обидва кроки ведуть до програшу “ росії”, проте в першому випадку китайський диктатор може “зберегти обличчя”, але при цьому забути про своє диктаторське лідерство. Так чи інакше, але все це вказує на політичний провал китайського авторитаризму.

 

Особливо яскраво це було продемонстровано під час зустрічі міністрів фінансів G20, що проходила в Індії, яка закінчилась без спільної заяви – через небажання “росії” і Китаю погоджуватись на прийнятні для інших формулювання щодо війни “росії” проти України.

Іншими словами: Китай знову нічого не зміг запропонувати світу, окрім як грубого блокування рішення засудити “москву” за війну проти України і чергової демонстрації всьому світу, що Китай – це адвокат терористичної “росії”, державність якої дискредитована.

 

Довідково . Заява Прем’єр-міністра Індії: “Індія планує розвивати зв’язки з ЄС та сприятиме зусиллям щодо припинення війни проти України”.

 

Актуально зазначити, що в контексті останньої тези, Євросоюз затвердив новий пакет санкцій проти “росїї”, який запроваджує більш суворий контроль за експортом, а також торкнеться низки компаній, індивідів та банків, ядерного сектору, експорту алмазів, та імпорту синтетичного каучуку.

Важливо, що відразу після прийняття вказаних санкцій почалася робота над наступними, по яких до сьогодні не знаходили консенсусу. А тим часом вже запроваджені санкції працюють – і навіть скептики відзначають суттєве посилення їхнього ефекту.

Таким чином, Європа показує Китаю його майбутню перспективу в разі подальшої воєнно-політичної асиміляції з “росією”.

 

Довідково . На сьогодні “росія” є країною з найбільшою кількістю санкцій у світі. Наразі щодо “росії” діє 14 081 санкція. Це у 7 разів більше санкцій, ніж у Північної Кореї та у 3,5 рази більше, ніж у Ірану.

 

Ба більш того, саме з цією метою Президент Франції відвідає Китай. Так, відповідно до оголошення, ця поїздка спланована на початок квітня 2023 року, а це означає, що Захід дає Китаю час для вибору: або конструктивний посередник відповідно до своєї економічної ваги в світі, або примітивний союзник терориста “путіна” з відповідними санкційними наслідками.

 

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, відсутність путінського звернення “під річницю війни(24 лютого) разом із відсутністю кремлівських рішень щодо мобілізації та активізації фронтів продемонстрували світу не лише розгубленість вищих ланок кремлівської влади, а й відсутність перспектив як таких.

Це означає, що російська система вже не тільки не бачить перемоги у війні, вона не бачить ні свого майбутнього, ні можливості змінити прихід того самого майбутнього.

І це, між інши м, частково підказує нам, що Китай все ж таки не наважиться прямо постачати “росії” своє військове озброєння. Адже, військові поставки з боку Китаю можливі лише в тому випадку, якщо Пекін бачитиме перспективи перемоги “москви”, а значить і зміни світового порядку у бік “китаєцентризму”. Але це втрачені можливості, після “Києва за три дні”.

У цьому сенсі досить дивно виглядає нова “придністровська ескалація”, яка спочатку створювалася як російська зона турбулентності, підхопити яку спробувала Молдова, тим самим бажаючи через Україну запустити трек про можливість деокупації лівобережної частини Дністра.

Але не дивлячись на те, що інформаційне напруження досить суттєве, набагато більша ескалація проходила в перші місяці війни 2022 року, коли були обстріляні будівлі, що пов’язані з військовою інраструктурою.

 

Для врахування. Якщо ж говорити окремо про Молдову, то її “російська загроза” більшою мірою знаходиться “всередині” – в особі проросійської опозиції до Президентки, з гаслами про ціни на опалення.

 

Водночас, і тоді, і зараз загроза залучення Придністров’я у війну зберігається, при цьому варіант захоплення Молдови здається досить примарним особливо з урахуванням того, що ситуація для України значно покращилася.

 

Висновок.

  1. Уповання диктаторів на переговорний процес гасне одночасно з кожним новим успіхом Збройних Сил України та, відповідно, провалом російськоокупаційних військ.
  2. На тлі чого Пекін і “кремль” демонструють розгубленість і невпевненість: жодної перемоги для диктаторів вже не може бути.
  3. Більше того, схоже на те, що Захід розпочинає спеціальні заходи з підготовки наступника для “сі цзіньпіна”.
Перегляди:258
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”