Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Дозволимо собі припустити, що із Заходом дуже недобре “пожартувала” самовпевненість його еліт. Свого часу спираючись на перемогу у “Холодній війні” минулого століття Френсіс Фукуяма втілив цю “надзвичайну” впевненість у своїй загально-світовій концепції щодо “кінця історії”.

 

Довідково. Фукуяма американський філософ, політолог, футуролог, автор концепції “кінця історії”. Книга: “Кінець історії та остання людина”.

 

Однак, в контексті  нового століття і початку “нової холодної війни”, ми бачимо, що концепція Фукуями нам вже нічим не зможе зарадити, принаймні в першій половині цього століття. Адже, “історія не просто продовжується” (мається на увазі повернення знову до політичних інструментів “холодної війни”), вона нахабно і найогиднішим способом грає злий жарт з самовпевненістю Заходу.

Так, на честь так званого 8 марта” “росія” заявила на Радбезі ООН, що Об’єднані нації повинні краще працювати над захистом жінок в умовах збройних конфліктів, оскільки, далі пряма мова: “незважаючи на всі зусилля “росії”, жінки в Україні досі страждають на війні, їх хтось ґвалтує і убиває”.

Зазначене коментувати дуже і дуже важко, проте у безмежного, еталонного кремлівського цинізму є дві грані.

Одна – це грань ґвалтівника, який стоїть над розтерзаною жертвою з розірваними нутрощами, що конає у калюжі власної крові, і запитує її: “тебе понравилось”?

А друга грань – це так би мовити “чистенькі”, чиновники світових безпекових організацій, які нічого не змогли вдіяти, та дозволили убивці і маньяку відкривати рота у своїй присутності. Нагадаємо, що це все відбувається на тлі дня захисту жінок. Ба більше того, цей маніяк (“росія”) публічно нагадав всім жінкам світу (як погроза) що з квітня місяця головуватиме у Радбезі ООН.

Отже, ми вкотре переконались, що в умовах ідеологічного протистояння не має значення чи це “8 березня” чи “March 8” – все це сьогодні працює на “8 марта”, тобто в єдиній пропагандистській канві ворога і ворог цим чудово користується.

Тож, справжні еліти, як Європи так і України зокрема мають мислити вже іншими категоріями, адже “ефект метелика” ніхто не скасовував. Прийшов час “змахнути крилами”, бо світова політика вступила в новий етап розвитку, який характеризується в першу чергу ідеологічним протистоянням між основними полюсами сили.

Нагадаємо що один із цих полюсів Китай, вчора перейшов на відверті ультиматуми та погрози, а це свідчення того, що Пекін, можливо як запасний варіант, але опрацьовує таки питання щодо постачання китайської зброї “росії”.

Тим паче, що джерела “Reuters” додатково зазначили, що Пекін дуже серйозно ставиться до російсько-української війни та уважно її вивчає.

Частковим підтвердженням зазначеного є повідомлення від британського громадського телеканалу (канал не державний, але який фінансується Вашингтоном, через американську корпорацію “Comcast) “Sky News” про те, що Іран таємно поставив “росії” військове озброєння.

Однак ми вважаємо, що зазначена комунікація США через Британію направлена на країни Європи, щоб, як ми зазначали вже вище, спровокувати той самий “ефект метелика”.

Оскільки після погроз Пекіна Заходу вже потрібно думати про те, як терміново евакуювати свої компанії з Китаю, перебудовувати ланцюжки поставок в обхід цієї країни та розгортати видобуток тих рідкісноземельних елементів, які зараз отримує з КНР.

 

Довідково. “У 2023 році “росія” може перейти до оборони в Україні через нестачу ресурсів”, – директорка Національної розвідки США Евріл Хейнс,

 

Втім, щоб цей “змах крил” був не помітним, тобто щоб Китай заздалегідь не зрозумів, що розпочався процес з підготовки ґрунту для введення санкцій Судного дня проти китайського режиму, розвідка США через “The New York Times” знижує градус першої комунікації, окремо зазначаючи, що російська армія не відновиться настільки, щоб досягти великих територіальних здобутків.

На додачу до сказаного додамо, що в період одночасного перебування двох топ-високопосадовців США (Марк Міллі та Ллойд Остін) на Близькому Сході вищевказана комунікація цілком ймовірно проводиться в рамках цільової реалізації “іранського кейсу”.

 

Довідково . “Reuters”: “Китайці визнають переважну міць США, проте російськоукраїнська війна “дала їм вікно в розумінні того, як протистояти більшій силі”.

 

Тим часом, зауваження “Reuters” про те, що Пекін дуже серйозно вивчає російсько-українську війну підказує нам, що ймовірно головними маркерами спостереження за подальшими діями основних полюсів сили стають Грузія і Білорусь, оскільки події, які там розгортаються (Грузія) та започатковуються (Білорусь) певним чином нагадують передвоєнні події (перед 24 лютого) в Україні.

Щодо Грузії , яка сьогодні демонструє вкрай цікавий механізм саморегуляції та самоочищення, зазначимо, що Парламентська республіка, в якій до влади вдалося провести проросійські сили після війни 2008 року, була підступно розчавлена цілковитим успіхом “кремля”.

В певному сенсі – це була неперевершена кремлівська операція з захоплення Грузії. Особливо та її частина з “конституційною реформою”, що продавлювалась “кремлем з початку 2020 року, яка між іншим, передбачала крен у бік парламентаризму, але як фон, оскільки під це готувались кілька прокремлівських політичних проєктів (партій): частина фейкових і частина “хамелеони”.

Щось подібне “кремль” одночасно намагався впровадити в Україні у цей же період часу, але це призвело до конституційної кризи, яка сьогодні не вирішена в Україні, а лише заморожена через війну.

Однак, через брак часу “кремль” знову переграв себе. Закон про “іноземних агентів”, який проросійський уряд намагається протягнути в терміновому порядку, став тим самим тригером, коли терпець урвався. Тим паче, знищити непідконтрольні ЗМІ “по-тихому” не вдалося, в той час, коли грузинське суспільство вже отримало гірку пігулку – у вигляді відмови у статусі кандидата на входження до ЄС.

Тож, незалежно від того, чим закінчаться протести, нинішні проросійські сили втратять свій вплив, а Парламентська республіка з належним механізмом саморегуляції таки відторгне стороннє.

Тобто, “кремль” спочатку програє в Україні, і потім програє в Грузії по однаковим сценаріям кремлівських помилок. Саме на цьому “Reuters” акцентує свою увагу, коли каже, що Пекін дуже уважно вивчає російсько-українську війну, адже, за кремлівськими помилками стоять пекінські.

В результаті цих геополітичних пекіно-московських прорахунків Україна, Грузія і також Молдова остаточно обрали європейську перспективу, а це змушує сьогодні Білорусь теж чітко продекларувати свій вибір, більш того шляхом набуття парламентаризму, і ніяк по іншому, про що недвозначно сказав Джо Байден під час своєї варшавської промови.

І для Білорусі це саме той випадок, коли слід враховувати досвід трансформації інших країн, оскільки після допущених помилок в Україні, Китай буде проявляти набагато більшу жорстокість до грузинських протестуючих.

Ніякої д овіри до грузинського януковичаІванішвілі (який гарантував “кремлю”, що утримає Майдан) та довіри до “путіна” (який пообіцяв Київ за три дні) у Пекіна більше немає. Подальшою ескалацією керує особисто “сі цзіньпін”.

 

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

На фоні втрати довіри з боку китайського диктатора до своїх васалів, по-особливому смішно спостерігати за підлабузницькими заявами Трампа, про те, що він би залюбки віддав би “росії” всі українські території, щоб тільки уникнути війни.

Це ніщо інше, як намагання Трампа виправдатися перед “сі цзіньпіном”, попросити другого шансу у нього, оскільки саме китайський чинник перешкоджає Вашингтону засадити його до в’язниці.

 

Висновок.

  1. Оскільки в короткотерміновій і навіть середньотерміновій перспективі диктатури мають певні переваги, Вашингтон починає діяти набагато заздалегідь, попереджаючи Європу і Україну зокрема готувати “подушки безпеки” для того, щоб пережити майбутню світову рецесію.
  2. Подальшою ескалацією, як світової турбулентності, так російсько-української війни керує особисто “сі цзіньпін”.
  3. Тим часом, дата “8 березня” як фактор остаточно дискредитовано, принаймні до того часу, поки існує “росія”.
Перегляди:357
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”