Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Просто читайте
Натискайте
"Читальня-Книжкова полиця"
і просто скачуйте книги
у форматах
Pdf або Doc
Читайте і насолоджуйтесь)
baner-korekta-2019
Ігор Вітик – Україна у вирі боротьби за незалежність (історична публіцистика)
Василь Тимків – Тонкі аспекти державного управління
Роман МАТУЗКО – Московська імперія vs Українська держава
Олексій Карпенко – графіка: історична тематика
Художній проект Олексія КАРПЕНКА.

 Дякуємо, що завітали на цю сторінку.

Щоб відкрити зображення, натискайте на малюнок або на його назву.

Приємного перегляду!

 

У бою з ординцем

У бою з ординцем
розмір: 363.8 KB

 

Козак верхи зі списом атакує

 

Закуточок старого Києва козацької доби

Суворо кажучи, нам майже нічого не відомо про вигляд забудови Київа в XVI – XVII сторіччях, окрім хіба загальних тенденцій. Проте це зовсім не означає, що таких відомостей дійсно немає. Народне мистецтво зберігає чимало рис, котрі ведуть свій родовід із давніх часів. А на Плані Київа 1695 року, виконаного українськими художниками з Печерської Лаври можна бачити будинки з фігурними начілками (причілками: перша назва все ж коректніша). Один із них тут і поданий на зображеному будинку. (Їх докладно розглянуто в статті Наукового Вісника Національного Музею Історії України: завантажити статтю можна тут: 
https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Fvisnyk.nmiu.org%2Findex.php%2Fnv%2Farticle%2Fdownload%2F414%2F375%2F736&psig=AOvVaw3vQOKzgQwraCsbtnGdhuPQ&ust=1630081668445000&source=images&cd=vfe&ved=0CAcQjRxqFwoTCKi0iLONz_ICFQAAAAAdAAAAABAD)
Вікна оздоблені лиштвами зі схожим мотивом. Паркани того самого типу, що зображений на малюнку, відомі зі зображень традиційніх українських міст і сіл ХІХ – початку ХХ сторіч, так і зі згаданого Плану 1695 року. Що ж стосується доріг, то в Київі на Подолі (або, як у ті часи могли називати саме місто – Київоподіл) дороги мостилися колодами, розпущеними повздовж – щоправда не всі. Обабіч доріг ішли канави. Вершники зображені в дещо узагальнено “стереотипному” для XVI – XVII сторіч вбранні: жупанах із рукавами, широкими ву передпліччі та обляглій – зап’ястках і в шапках із відгорненою околицею, розрізаною попереду.

 

Сцена з життя Києва XIV сторіччя (чоловік із замком)

XIV сторіччя – один із найтемніший періодів історії Київа, зокрема щодо матеріяльної культури. Але про дещо більш-менш упевнено казати все ж можна. Конічні шапки відомі ще з часів домонгольської Русі, й траплялися в народному вбранні XVIII сторіччя: тож немає жодніх підстав гадати, що у проміжний період вони мусили кудись пропасти. Те саме стосується й хутряної околиці шапки. (Хутро було дуже різним за коштовністю й вартістю, відтак багато промовляло про майнову спроможність власника і його статус.) Паркан такого самого типу відомий і з ХІХ – початку ХХ сторіч (дивися підписа до малюнку з двома вершниками в Київі), але в археології стіни подібної конструкції відомі ще з часів ранніх Слов’ян:  тому вона дуже давнього походження, і звісно лишалася актуальною й для часів Середньовіччя. Замок цікавої форми, котрого тримає в руках міщанин, знайдено якраз у Київі; його й датовано XIV-м сторіччям. З-за паркана “визирають” густі крони дерев, що є цілком нормальним для традиційного Київа: за густо насадженими плодово-ягідними деревами й кущами у київських дворах часто не було видко самої хати.))

Є відомості, що Київ було відбито від Монголів ще Королями Русі на початку XIV сторіччя: найпереконливішими “кандидатурами” визнають співправителів Андрія та Лева ІІ-го. Інша справа, що утримати його, мабуть, надовго не вдалося; і наступнє визлолення міста-героя від Монголо-татарських загарбників відбулося вже з приходом союзних українсько-білорусько-литовських військ, очолюваних Великим Князем Ольгердом у середині сторіччя.

 

 

Козак на роздоріжжі

Козак-витязь на роздоріжжі.))

 
Богдан Рогатинський

Богдан Рогатинський (повне ім’я – Богдан-Івашко Преслужич Рогатинський) – видатний український військо-політичний діяч XV сторіччя і просто патріот. У час коли формальний сюзеренітет польського короля Ягайла над українським (по факту) правителем Свидригайлом Поляки намагалися перетворити на цілком реальну окупацію, Богдан Івашко Преслужич у 1431-32 роках очолив постання місцевих українських боярів-патріотів: формально проти короля Ягайла, а реально – проти польських шовіністів, фактичною маріонеткою котрих був король. За законом, непокора сюзеренові каралася позбавленням маєтностей – але якраз загрозою своїм статкам Богдан Рогатинський спокійнісінько знехтував ув інтересах рідного народу. Під його орудою Олеський замок боронився від польських військ шість тижнів.

Буремні 30-ті завершилися визнанням Великого Князівства Руського 1440-м роком. Це була заслуга незламности князя Свидригайла та відданості українському народові його еліти – боярів та лицарів кшталту Богдана Івашка Преслужича Рогатинського.

 

Братерство на віки)) Козак і самурай

 

Нарада в козацькій родині

Зображення відтворює обстановку мешкання козацької елітарної родини епохи Гетьманату. Інтер’єр могли прикрашати як родові портрети, так й ікони; меблі були щедро та вибагливо вирізьблені (про майстерність українських сницарів Гетьманщини красномовно промовляють одиниці іконостасів, не понищених Росіянами та більшовиками). Столи застелялися килимами чи вишитими скатерками; на стінах могли кріпитися підсвічники зі зверцадлами – кованими й полірованими “світловідбивачами”, котрі посилювали світло від полум’я свічок. Спільні наради були важливим “регулятором” й економічного, й “особистого” життя родини. (P.S.: Такі собі родові “сеймики”)).)

 

Шляхтич з наджаком у правиці. Лютий

 

Двірський Андрій - права рука братів Романовичів

Двірський Андрій – був не лише одним із найвірніших васалів Данила Романовича та його брата Василька, а й талановитим адміністратором і полководцем. Його послужний список як військовика – звісно ж неповний! – включає битву під Ярославом у 45-му (де Андрій очолюючи найуразливіший – передовий – полк, показав себе ще й ініціятивнім воїначальником), бої з Ятвягами на р. Нарев у 1248 – 49 роках, “бліцкриг” із захопленням боярина-зрадника Милія, котрий передав Болохівщину Монголам. Крім того, саме йому було довірено опікувати княжичем Левом Даниловичем.

 

Сподвижник Свидригайла Немира Розанович

 

OK-14-Svydrygajlo

 

OK-10-Zaporojez z lukom

 

OK-12-V pohid

 

OK-13-Kobzar - Jah

 

Тип київського міщанина

 

Лихий боярин

Лихий боярин
розмір: 2.0 MB

 

OK-18-odyn z knjaziv

 

OK-19-podilskyj knjaz

 

Воєвода пізнього середньовіччя

 

Князь Собібор

Князь Собібор
розмір: 2.2 MB

 

Діалог у київському підсінні

 

Олексій КАРПЕНКО – ілюстрації:

Ілюстратори

Олексій КАРПЕНКО – статті:

Олексій КАРПЕНКО

Перегляди:974
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
Інші видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”