Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно -політичної обстановки.

Західний світ продовжує процес адаптації санкцій для того, щоб вони досягали максимального ефекту, позбавляючи кремлівців економічних ресурсів, їх впливу на світову економіку, а також залучення до тиску на “росію” країн третього світу, а відтак обмежувати можливості “росії” обходити ці санкції.

На фоні зазначеного відбувся візит Президента України до Лондона та Парижа, який безсумнівно принесе чимало неприємних сюрпризів для ворога. “Слава Україні!” : у британському парламенті українською мовою означає, що для Збройних Сил України буде більше танків. Далі – літаки. На додачу до цього навчання та підготовка персоналу, який, втім, і так вже проходить навчання з різних спеціальностей. Нагадаємо, що кожен новий етап постачання озброєнь приносив Україні перелом на фронті. А отже, літаки можуть зробити цю різницю вирішальною.

 

Для врахування . Байден у щорічному посланні до Конгресу назвав війну в Україні “випробуванням на віки” для США та всього світу, та пообіцяв підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.

 

Заява Президента України. “Маємо сильний оборонний пакет від Британії“.

 

Заява Президента Франції та Канцлера Німеччини. “Україна може розраховувати на Францію / Німеччину, “росія” – не має перемогти“.

 

Що важливо: ці поставки не одноразова акція, а заплановані та рознесені в часі дії, що не залишають дірок у військовому потенціалі Збройних Сил України. Отже, військова співпраця перейшла у формат “жодного дня без виття від кремлівських пропагандистів та їх псевдолібералів”.

Тобто з березня 2023 року у ворога взагалі не буде жодних підстав думати, що у квітні вже не буде, наприклад, нових “Himars”, а в липні закінчаться “Leopard”. Починаючи з кінця лютого кількість військової техніки послідовно зростатиме, а номенклатура постійно розширюватиметься.

 

Довідково . США змінюють номенклатуру постачання зброї Україні, щоб вона повернула втрачені території, — так Ентоні Блінкен прокоментував передачу винищувачів Україні.

 

Таким чином, теми, які перебувають “під забороною”, перебувають там лише для того, щоб російській пропаганді було, що обговорювати у форматі Захід кидає Україну.

Адже, постійно треба пам’ятати, що війна йде ще й інформаційна. Яка також дозволяє виявляти кремлівську агентуру на кшталт того ж Арестовича, який ще вчора намагався впровадити кремлівський наратив, що Захід ще два-три тижні і кине Україну, та так званих “корисних ідіотів”, на кшталт тих, хто вважає останнього “експертом”.

 

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Відповідно до вищесказаного у “путіна” залишилося лише одне “вікно можливостей” (або період часу) для того, щоб продовжувати свою війну в тому стилі її ведення, в якому він її почав: “бий, поки в тебе максимум сил” – залишилося фактично не більше двох місяців, а насправді лютий-березень.

Цікавим моментом в цьому розкладі є те, що “лукашенко” раптово відмінив своє шоу одного актора під назвою “Велика розмова” (14 лютого) мається на увазі “розмова з білоруським народом”, де “лукашенко” планував 5 годин відповідати на запитання журналістів.

Інтерес полягає в тому, що до звернення “путіна” (24 лютого) “лукашенківська розмова” не має ніякого сенсу. Тож тепер варто почекати, поки політичний курс “лукашенка” поправлять у “кремлі”. Адже, два центри сили кинути одночасно у “лукашенка” навряд чи вийде.

Все це вказує на те, що воєнно-економічна скрута все сильніше притискає “лукашенка” до стіни, і на сьогодні, єдиним чим може пожертвувати білоруський самозванець задля своєї безпеки – білоруським народом.

Так воно так, а проте, “лукашенко” готує для себе “подушку безпеки”, адже головною новиною минулої доби у білоруських ЗМІ став бюджетний дефіцит у “росії”. При чому зазначене “ненав’язливо” підмічено як – “сенсація”.

Це означає, що “лукашенко” дійсно розглядає варіант розвороту від “кремля” і особисто від “путіна” в разі якщо останній забагато захоче 24 лютого. А також, це і попередження: “сильно не тисніть, адже я знаю, що грошей вже не буде”.

Тим часом, на тлі запроваджених західних стель цін, Китай, Індія та низка інших країн, які “кремль” називає “дружніми”, почали нав’язувати “москві” ще більшу знижку на російську нафту. (дані “Bloomberg”)

 

Цікавим і головне приємним парадоксом в цій ситуації є те, що це допомагає Заходу втримати рівновагу і не допустити дефіциту, адже “росія” вимушена продавати хоч комусь свою нафту, щоб хоч щось від цього отримувати. В результаті чого, ціни на нафту та паливо знаходяться на прийнятному рівні, а експортні доходи “росії” суттєво падають.

Цілком очевидно, що це продовжує підривати ресурсну базу агресії “ росії”, а така поведінка з боку Китаю, який фактично “ногами добиває” свого лежачого васала, подасть черговий урок іншим автократіям в питанні їх подальшої участі в китайській авантюрі переписати світовий порядок під себе.

Також, показовою в цій ситуації стала поведінка Індії, яка 8 лютого під час проведення свого великого енергетичного саміту (дані “The Tribune India”) чи не вперше з жорсткої позиції сили вказала “Роснафті(представляв Сєчін) та “Новатеку” (представляв Міхєльзон) своє нове місце в новому розкладі сил, де Китай недвозначно промовчав.

 

На тлі зустрічі Володимира Зеленського з Ріші Сунаком така домінуюча поведінка Індії на цьому саміті – це новий воєнно-політичний козир, для обох. Для України – це звичайно військове озброєння про що зазначалось вище, для Великої Британії – це ментально-політичне повернення свого домінування в Південній Азії та виконання своїх обіцянок перед Індією.

 

Для врахування. Борис Джонсон посилює тиск на Ріші Сунака, щоб він відправив винищувачі “Typhoon” до України, – “The Guardian”.

 

Щодо останнього нагадаємо, що після проведення ХХ з’їзду КПК у жовтні 2022 року, де “Сі” оголосив про створення нового світового порядку, Індія після двотижневого ауту фактично запросила воєнно-політичної допомоги у Великої Британії. Після чого, Лондон робить рокіровку, коли Джонсон поступається своїм місцем на користь Сунаку, який за своїм походженням з Індії. Саме така комунікація Лондона вказала Пекіну, що йому слід знати своє місце та не переходити “червоні лінії” по відношенню до Нью-Делі. І ось, після трьох місяців, Індія демонструє домінування в регіоні, де нещодавно нахабно заправляв Китай.

 

ІІІ. Що стосується внутрішньо-політичної обстановки.

В свою чергу Україна теж вирішила, що настав час завдати по російській економіці “ядерного удару”. Так, РНБО оголосило про запровадження санкцій проти “Росатому” і 199 компаніям, що входять у цей конгломерат.

Враховуючи р оль, яку організація відігравала у захопленні ЧАЕС і ЗАЕС, і особливо в ядерно-терористичній кампанії довкола останньої, це цілком заслужений і законний крок. І хоч прямі наслідки від цього рішення будуть невеликі, опосередкований дипломатичний вплив може бути значним на фоні інших подій.

Яких саме?

Цього тижня МАГАТЕ проводитиме серію переговорів щодо відведення з ЗАЕС російських військ, які фактично тримають українську станцію у заручниках. Також розмови про ядерні санкції ведуться в ЄС. Саме тому демонстрація нашої волі та готовності діяти може суттєво вплинути на подальшу ситуацію в цьому питанні.

 

Висновок.

  1. Президент України їздить світом, зустрічається особисто з лідерами цієї планети, з людьми, які визначають політику і весь світопорядок на всій Землі.
  2. Білоруський самозванець не довіряє економічно підбитому кремлівському диктатору, якого добиває їх спільний ватажок з Китаю.
  3. Припускаємо, що черговий санкційний крок з боку РНБО України буде направлено проти кремлівської зграїарестовичей” в Україні, які сьогодні намагаються цілеспрмовано підірвати імідж нашої держави.
Перегляди:432
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Допомога ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
2014-2024: АТО ОЧИМА ВОЛОНТЕРА (світлини перших років війни)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”