Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Прикладом регіональної, воєнно-політичної та більш того космополітичної раціональної практики є сьогоднішнє доволі неочікуване рішеннякитаюзняти заборону на експорт вугілля з Австралії, одночасно з цим суттєво скоротити частку російського вугілля у закупівлях – і це куди більш значуща подія, ніж може здатися на перший погляд.

Справа в тому, що з 2018 року Австралія та “китай” перебувають у дуже жорсткому геополітичному протистоянні, після того, як австралійський уряд заборонив діяльність “Huawei” та “ZTE” у сфері телекомунікацій та “5G”, які західними розвідками офіційно вважаються, як ті, що найбільш тісно пов’язаними зі спецслужбами та армією “китаю”.

Тоді, китайська влада була в люті, тож “методички” їх ЗМІ наповнились антиавстралійськими гаслами, а у розпал “ковіду”, австралійський уряд допускав версію штучного походження вірусу в китайських лабораторіях.

У відповідь “китай” запровадив жорстке обмеження на торгівлю з Австралією, і під заборону потрапили багато статей австралійського експорту, включаючи вугілля.

В кінці кінців, це призвело до того, що Австралія, стурбована зростаючими загрозами з боку “пекіна”, змінила свою позицію щодо участі у військових та політичних альянсах регіону, а пізніше саме за її ініціативи було створено новий воєнно-політичний альянс “AUKUS” (Австралія, Велика Британія, США), а також активізувалася співпраця в рамках “QUAD(4 безпекових саміти протягом 2020 року, та 3 протягом 2021 року)

 

Довідково. “QUAD” – чотирьохсторонній безпековий стратегічний діалог між Австралією, Індією, Сполученими Штатами та Японією з питань безпеки в ІндоТихоокеанському регіоні.

 

Фактично, до початку 2020 року Австралія перетворилася на другу після США країну, життєво зацікавлену в протистоянні “китаю”. Ні Японія, ні Велика Британія, ні навіть Тайвань так жорстко до цього не позиціонували себе, як Австралія. Починаючи з 2020 року Австралія фактично готувалась до війни.

 

Визначальна стаття “The Washington Post” від 15 січня: “Тайвань нарешті зміцнює свою оборону. Чи не замало і чи не запізно?”

Заява МЗС Тайваню: “Китай” вчиться на помилках “росії” під час війни проти України, щоб краще підготуватися до можливого нападу на Тайвань.

 

І ось сьогодні, буквально на наших очах, ситуація почала змінюватися.

Те свідками чого ми, ймовірно, є, є не просто початком нової сторінки – це фактично ймовірний початок періоду післявоєнної історії, початок кінця ідеологічного протистояння з подальшою універсалізацією східної та західної політичних систем, але під знаками “ринку” і “демократії”.

Після того, як “китай” пом’якшив “політику нульового ковіду”, йому стали вкрай потрібні ресурси на своє економічне відновлення. Але ресурси мають бути так би мовити “чистими”, не заплямованими – українською кров’ю. Так, “пекін” може й далі купувати вугілля в “росії”, але “російське вугілля” військово-політично дискредитує “китай”, тож жодний західний інвестор не погляне в його бік.

Отже, країни почали домовлятися між собою, і одним із уже прийнятих рішень стало поновлення закупівель австралійського вугілля. На сьогодні – це дуже позитивний чинник.

 

Довідково. Російське вугілля почало поступатися позицією, тим більше що, за якістю воно гірше за австралійське, – “Reuters”.

 

Таким чином, ц ей приклад потепління відносин Австралії та “китаю” можна розглядати в контексті можливого пом’якшення відносин “китаю” з усім Заходом. Адже, економічна стабільність та передбачуваність – це те, заради чого розумні лідери можуть піти на політичні компроміси. Разом з тим, ми будемо уважно спостерігати, чи сприятиме це вирішенню “путінського питання”.

Тим часом, саме про “путінське питання” з особливим акцентом сьогодні згадувала Польща і Туреччина: перша країна в частині того, що “росія” за жодних обставин не повинна перемогти у війні проти України, оскільки це може привести до “Третьої світової війни” (заява Моравецького); друга країна, заявила про готовність виступити жорсткою домінантою складовою щоб домогтися локального припинення вогню в Україні (“Hurriyet Daily News”).

Зазначені заяви в цей проміжок часу варто розглядати в канві воєнно-політичного розкладу Вашингтону, який послуговується послугами Варшави, як своїм речником в Європі, а також політичної гри навколо питання надавати чи не надавати Анкарі винищувачі “F-16”.

 

Довідково . Байден стикається з запереченнями в Конгресі проти продажу військових літаків Туреччині, – “The Washington Post”.

 

В заявах цих країн можна розгледіти важливий момент виокремлення з цієї конструкції “китайської складової” вказуючи на певну локальність війни. Таким чином, Захід намагається остаточно розірвати російсько-китайські зв’язки, залишивши перших один на один з подальшим їх розчленуванням, а другим дати шанс виправитись оскільки, подальше розчленування перших буде мати наслідки для всього світу. Тож, сьогоднішнє рішення “китаю” зняти заборону на експорт вугілля з Австралії підказує нам, що така політика вже дає свої позитивні результати.

 

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, на цьому воєнно-політичному фоні, “кремль” продовжує свій політичний наступ в інформаційне поле України і робить свій наступний крок випускаючи в світ програмну статтю Медведчука в якій викладено новий план русифікації України. Ця стаття і є тією самою “відмашкою” для початку інформаційної кампанії проти України про яку ми зазначали в попередніх матеріалах.

Але окрім цього, Медведчук в своїй статті, себе та своїх прихильників оголошує “партією світу” і висуває тезу про необхідність “створити відповідний політичний рух”. Це саме те, про що ми попереджали 14 січня, коли детально описували так званий “російський лібералізм”, який замаскувавшись під світові ліберальні принципи знову намагається стати “громадянином (партією) світу”, щоб в подальшому впливати на світовий порядок денний та спробувати врятувати свою “російську недоімперію”.

Другий опорний елемент зовнішньої політики “псевдоліберальної” “росії” складає її, “лібералістична пропаганда”, яка здатна так звану “випадкову думку” видати за громадську (“ефект Арестовича” в інтерв’ю кремлівцю Фейгіну щодо російської ракети та нещодавньої трагедії в Дніпрі).

 

Відомо . У Верховній Раді України збирають підписи з вимогою звільнити з посту радника Арестовича.

 

Але це передусім діє на свідомість деморалізованого суспільства та на керовані маси, прикладом якої є постколоніальна (довоєнна) Україна, де про одних із реальних господарів країни – олігархів – відвертіше заговорили лише після Революції Гідності 2013-2014 років.

Тож, “кремль” виставляючи в авангард своєї інформаційно-політичної кампанії проти України саме олігарха і саме Медведчука,(як обличчя кампанії) безмірно помиляється. Також це свідчить про тупість самого “путіна” і його повної нездатності орієнтуватися у сучасній військово-політичній реальності.

Адже, на сьогодні українське суспільство далеко не деморалізоване, а навпаки сповнене впевненістю у своїй перемозі над російським окупантом. Йде оборонна війна, і меркантильний вплив олігархів на цьому фоні затушовується, оскільки вони самі вимушені трансформуватись під війну. І на завершення – безумовний авторитет Збройних Сил України.

 

Висновок.

  1. Захід в єдиному пориві продовжує цільову політику “батога і пряника” щоб остаточно розірвати всі можливі “російсько-китайські зв’язки”. І сьогоднішнє рішення “китаю” зняти заборону на експорт вугілля з Австралії ще більше надихає на перемогу України, оскільки в подальшому це вплине на путінське питання.
  2. Разом з тим, відсьогодні розпочинається чергова інформаційно-політична кампанія проти України.
  3. Але важливо те, що путінський режим – це територія абсолютних моральних тупаків, які вже нездатні орієнтуватися у сучасній військово-політичній реальності.
Перегляди:31
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Центр неформальної освіти ЦБО ЗСУ (ютуб-канал)
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”