Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Видача Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт “путіна” та історична поїздка до “москвикитайського диктатора залишається однією з топ-новин, яка розглядається і аналізується практично з усіх боків.

Зі свого боку ми лише зазначимо, що сімдесят три роки тому, відбулася історична зустріч – єдина, між Сталіном і Мао. Для обох сторін вона, крім іншого, була церемоніальною: Сталін приймав Мао, щоб провести розмову з позицій “старшого брата”, а Мао, прагнув зробити все можливе, щоб не виглядати “молодшим”. Історики стверджують, що Сталін жорстко домінував на цій зустрічі, політичне его Мао було задавлене і повалене. Також є думки, що ця образа досі душить горло сучасному китайському правителю.

 

Для врахування . До речі, на тлі останніх запевнень у дружбі “лукашенка” з Сі Цзіньпіном ми згадали епізод із 2011 року, коли майбутній керівник Китаю, ще молодий Сі готувався до вступу на посаду і здійснював турне. Одним із пунктів був Мінськ. Тоді “лукашенко” відмовився зустрічатись з Сі.

Наводимо реальну цитату “лукашенка” з тих часів: “Є Ху (малось на увазі

Ху Цзіньтао – тодішній правитель), нах… мені впав якийсь Сі”. Отак починалася “дружба”. Тож сьогодні “CNN” каже, що під час останньої зустрічі з “лукашенком”, Сі Цзіньпін нагадав йому про цю глибоку образу.

 

Через кілька днів ми станемо свідками історичної – поворотної події. Візит Голови Сі до “москви” буде нічим іншим як візитом-реваншем, поверненням ляпаса, яку Сталін дав Мао сімдесят три роки тому, розповідаючи йому:

як треба Карла Маркса любити”.

Втім у всій цій історії спливли два дуже важливі цивілізаційні аспекти, які не були враховані “путіним”, коли “кремль” оголосив тотальну війну Заходу (приватним моментом якої є військова агресія проти України).

Виявляється, що росія”, як суверенна держава може існувати лише маневруючи між Заходом та Сходом. Якщо вона відв’язується від однієї сторони, вона відразу стає легкою здобиччю для іншої.

Отже, почавши цю війну, “путін” порушив геополітичний баланс і цим зробив “росію” практично беззахисною перед розрахованою на десятиліття м’якою експансією Китаю. Фіксація цієї нової реальності станеться у “москві” наступного тижня. І це перший цивілізований аспект.

 

ІІ. Що стосується дій країн союзників.

В той час, як в рамках другого аспекту слід сказати, що “МКС”, який взяв “путіна” на гак міжнародного правосуддя, перед зустріччю з Сі Цзіньпіном, вибрав досить тонку статтю, пов’язану з концентраційними таборами та промиванням мізків дітей, викрадених кремлівськими виродками.

Цікаво, що, відповідно до судового тлумачення, те ж саме можна приписати й Китаю, який займається відкритим геноцидом уйгурів.

Відмінність лише в тому, що факт викрадення та транспортування через кордон у діях китайської влади не простежується. Тим не менш, якщо Захід захоче підняти ставки в новій “Холодній Війні” до чергового рівня, Сі Цзіньпін може опинитися під схожою статтею.

 

ІІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

В контексті ж сьогоднішньої поїздки “путіна” до окупованого Криму, нагадаємо всім відоме повір’я, яке говорить: “якщо щури біжать з корабля, йому судилося потонути”. Гризуни нібито помічають дрібні тріщини у бортах судна, які в найближчому плаванні призведуть до великої пробоїни.

В українському політикумі такі діри, після рішення “МКС”, помітив Шкарлет, який донедавна очолював в Україні Міносвіти, а в США цим “щуром” став – звичайно Трамп, який озвучив інформацію, що його незабаром заарештують, та закликав американське суспільство вийти через це на протести проти Байдена. Принагідно Трамп також повторив “путінську промову” про необхідність “перегляду участі НАТО у світовій політиці”.

На тлі чого відомство “лаврова” заявило, що “москва”, як ніколи відкрита до пропозицій Заходу та Києва щодо політико-дипломатичного врегулювання конфлікту.

 

Довідково. Виконання ордеру “МКС” є обов’язковою умовою для зняття санкцій з країни, яка приховує злочинця. Навіть припинення війни, звільнення всіх територій України, бодай капітуляція – нічого не змінять в долі “росії”, доки “путін” не буде виданий.

 

Цілковито зрозуміло, що “ лавров” пізно схаменувся – перед приїздом Сі з його “мирним планом”. Мирного плану немає і більше ніяких нових “мирних планів” більше не буде обговорюватись в жодному з західних відомств, які відповідали за промацування умов можливих повоєнних домовленостей.

Париж та Берлін, як основні сторони “мирного впливу” зачинили свої двері для повернення “росії” у світову політику. Угорщина попереджена, і вона підкориться. (як от наприклад: Угорщина відразу за Туреччиною також ратифікує вступ Фінляндії до НАТО).

 

Довідково. “The New York Times”: “росія” не зможе отримати зняття санкцій без виконання наказу Міжнародного суду в Гаазі”. Тобто “тушка” (мається на увазі – “путін”) в обмін на “продовольство”.

 

Більш того, якби найменші шанси на мирний договір з “росією” залишалися, “МКС” затягував би процес до стану певності. Саме тому, “лаврову” вже пізно говорити про “мирні договори”.

Момент певності настав, “росія” може: (1) капітулювати, а значить здати всю державну еліту під міжнародний суд, повернутися до 1991 року і спробувати піти в “підконтрольну демократію”; (2) або розпастися на безліч утворень, котрим не буде встановлено наступність відповідальності.

 

Для врахування . 1. “The Guardian”: “у ході нинішнього наступу “росія” втрачає до 1500 осіб на день, переважно в місті Бахмут”; 2. “кремль” оголосив, що “зернова угода” лише на 60 днів. Так от її продовжили на 120 днів. Тобто, щоб не викликати гніву “z-патріотів”, “кремль” змушений брехати навіть про термін продовження “зернової угоди”. 3. Розвідка Естонії: “пригожин” і “кадиров” загрожують владі “путіна”.

 

І судячи з того, що після вчорашнього засідання “ради безпеки” “путін” поїхав до Криму, це означає, що “кремль” ймовірно поки обирає другий варіант, тобто – “розпастися на безліч утворень”, але на сьогодні це дає трохи більше часу для маневрів.

А це означає, що диктатури не вміють змінюватися, і поразка “путіна” в Україні не довела Сі, що він помиляється. Тобто, він (Сі), як і рік, і десять років тому вірить в силу диктатур і його не зупинить ордер Гааги і “хороша поведінка українських високопосадовців”. Поразка “росїї” іде всупереч цій китайській логікі. Принаймні це засвідчує той факт, що у Вашингтоні таки підтвердили використання в Україні боєприпасів з КНР. (“Kyodo”).

Сьогодні Сі Цзіньпін продовжує вірити в свою теорію, що ХХІ сторіччя – це час для диктатур. Тому, виходить так: щоб не говорив Пекін, всі його дії будуть спрямовані на те, щоб не допустити перемоги України. Тієї України, що надихала та продовжує надихати всі поневолені народи світу на опір, чий символ тримали та продовжують тримати тайванці та гонконгці, коли виборюють собі свободу, саме існування якої суперечить ідеям, заради яких живе Сі Цзіньпін.

 

ІV. Щодо внутрішньо-політичної обстановки.

Тим часом, Україна вводить в дію нові санкції від РНБО. І це більш ніж 400 осіб та компаній. Більшість із них – російські. Це ВПК держави-терориста. Але також це іранські та сирійські особи, ті, хто на практиці допомагає російському терору.

 

Висновок.

  1. Місця ні “путіну”, ні його оточенню у майбутній світовій історії немає. Вирок винесено всім: починаючи від голів інформаційних відомств та військових до олігархів і артистів, які підтримували криваву агресію “росії”.
  2. Саме цей чинник змушує нас розмірковувати все-таки над тим, що “кремль” обрав – капітуляцію, і насправді поїздка “путіна” до Криму – є певною “церемонією прощання щура”, який покидає корабель.
  3. Проте, “хвіст цього щура, як і раніше, жорстко затиснутий під китайським каблуком”.
Перегляди:363
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Дрони для ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
2014-2024: АТО ОЧИМА ВОЛОНТЕРА (світлини перших років війни)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”