Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

від негативу

 

Ми хочемо бути впевненими та стабільними людьми. Але що це означає? Це означає, що наш стан, наш настрій не повинні залежати від негативного впливу, критики, негативних людей та негативних подій.

Саме тому нам важливо подбати про те, щоб убезпечити себе від руйнівної дії негативу. І якщо ви про це не подбаєте, то постійно ризикуватимете своєю стабільністю та гарним настроєм. А що таке ваш добрий настрій?

Це ваші думки: «У мене все гаразд, я молодець!». Щоправда, такі думки мають усвідомлено у нас виникати та протистояти негативу. Адже на кожного з нас впливає величезна кількість негативної інформації, яка руйнує наш настрій, щастя та життя.

Звідки ж «іде» на нас негатив? Розглянемо три основні джерела: наш мозок, люди та засоби інформації, які нас оточують та як протидіяти їхньому руйнівному впливу.

Мозок людини «песиміст». Він налаштований насамперед на сприйняття негативної інформації. Так склалося через еволюцію: щоб вижити, людина змушена була постійно бути зосередженою на виявленні небезпек. Сьогодні наш мозок працює за еволюційним шаблоном: він намагається завжди і скрізь заздалегідь «ще здалеку» побачити чи ще краще, вирахувати можливу загрозу його фізичному, соціальному чи моральному благополуччю.

Навіть якщо такої загрози і немає, то мозок легко вигадає віртуальну загрозу, він має багато різних страшилок, було б бажання.

Тому 2/3 наших думок мають негативний відтінок, і це, звичайно, перешкоджає позитивному мисленню. Як бачимо, наш мозок «песиміст», тому його слід час від часу чи постійно лікувати. Так як лікують комп’ютер від вірусів за допомогою програми “Антивірус”, так і наш “біоком’ютер” можна лікувати від негативних думок (цих ментальних вірусів) за допомогою позитивного мислення.

Як змінити програму вашого біокомп’ютера, щоб змінити свій психічний стан, а з ним і своє життя?

Почніть стежити за своїми думками, припиніть вірити негативним думкам, почніть «наповнювати» свій мозок новими позитивними думками.

Якими? Думками, які дозволяють вам почуватися краще, які викликають позитивні емоції, позитивні почуття та бажання діяти, думки, які вам кажуть «Ти точно це можеш!»

Можливо, ви виявите у себе багато негативних думок, не впадайте у відчай, вірте в себе, у свою силу.

Навіть якщо у минулому у вас були негативні моменти, ситуації, розчарування, образи, які поселили у вашу голову негативні думки з сьогоднішнього дня, ви можете вибрати нові думки: щасливі, радісні, які наповнять вас впевненістю в собі.

День за днем ​​ці нові думки створюватимуть нову «програму у вашому біокомп’ютері», і результатом цієї «роботи» буде ранок, коли, прокинувшись, ви усвідомите, що у вашій голові «пливуть», в основному, позитивні думки. Ви опанували позитивне мислення.

Чудо ви усвідомлюєте, коли зрозумієте, що те, що «проноситься» у вашій голові, що відбувається «всередині», вас починає відбуватися і «зовні». Ваше життя змінюється на краще. І якщо і негатив відбуватиметься, то ви його швидко подолаєте. Адже ви навчили свій мозок стати «оптимістом».

Люди. Характерною рисою багатьох із нас є тенденція оточувати себе «негативістами», людьми, котрі постійно песимістично ставляться до життя, майбутнього, поширюючи цей вірус зневіри на всіх і вся. Звичайно, вони не вірять і в нас, постійно критикують, засуджують, не цінують і не підтримують наше прагнення до щасливого майбутнього.

Якщо у вас є таке негативне оточення, то ви досить швидко починаєте розуміти, що нічого корисного не досягнете. Ви не тільки не зумієте здобути перемогу, а й не заслуговуєте на неї. Тому й не потрібно на неї даремно витрачати час. Тому що попереду суцільні поразки та розчарування!

Ви, звісно, ​​можете запитати: «Але хто захоче оточувати себе такими особистостями? Потрібно вже зовсім одуріти від самотності чи перейнятися бажанням за щось себе суворо покарати!».

Але перш ніж відповісти на це питання, оцініть власну ситуацію. Чи дійсно навколо вас зібралися виключно ті, хто вірить у вас і робить все, щоб ви почували себе впевнено? А може, ви самі проводите більше часу з тими, хто вас критикує, скептично ставиться до ваших ідей, проектів, планів? Назвіть п’ятьох людей, з якими ви частіше зустрічаєтеся. До якої категорії ви могли б їх зарахувати?

Результат вас здивував? Правильно. З тими, хто став песимістом, часом трапляються такі сюрпризи.

Але чому все-таки багато хто оточує себе такими «поганими» людьми? Чи немає в цьому чогось дивовижного, неприродного?

Це дійсно виглядає трохи дивно, але в той же час цілком пояснюється. Справа в тому, що ті, хто виросли у негативному середовищі, найчастіше потім самі стають негативістами (песимістами). Вони настільки звикають до такого стану справ, що це певною мірою їх навіть влаштовує.

Однак, якщо ми і не притягуємо негативістів, то живучи у світі людей, ми постійно стикаємося з негативними людьми, з їхніми негативними переживаннями, їх негативними емоціями. Таких ситуацій у житті дуже багато. Найчастіше люди і звертаються до нас саме для того, щоби поділитися своїми негативними переживаннями.

До вас може «на хвилинку» зайти сусідка, і за цю «хвилинку» вона встигне поскаржитися на чоловіка, попліткувати про сусідів, покритикувати свою невістки, пжахатися цінами в магазині, пройтися з критикою уряду. І якщо ви залучитеся до цього негативного потоку, то самі не помітите, як почнете обговорювати і виявляти на світ свої нещастя, що оточують вас несправедливості.

Що відбувається після такого «конструктивного» спілкування?

Ваші негативні емоції подвоюються. Ви сколихнули всі свої «лиха» і доклали до них «біди» сусідки. Настрій зіпсований. «Все погано. Життя важке і несправедливе. Господи, коли ж це все скінчиться!» – ось ланцюг думок після такого спілкування.

Що відбувається із вашим настроєм? Ще годину тому ви були радісними, спокійними, позитивними, впевненими, а зараз ви напружені, засмучені, неспокійні. Радості та щастя немає. Світ стає похмурим.

Але, не зважаючи на такі негативні зміни, ми постійно це робимо. Ми залучаємося до чужого негативу так легко, що навіть не помічаємо цього.

Уявіть собі: до вас приходить людина і простягає вам мішок зі своїми негативними емоціями, говорячи:

– Дивись, які у мене жахливі переживання!

І ви охоче берете цей мішок і влазите в нього з головою.

І навіщо ми це робимо?

Ми завжди робимо це з найкращих спонукань — вислухати людину, допомогти людині, підтримати її у скрутній ситуації. Її ви то підтримуєте, а себе в цю хвилину ви підтримуєте? Вона  йде від вас  розслаблена і задоволена тим, що їй допомогли або просто вислухали, а яким ви залишитеся? Як же треба не любити себе, щоб дозволяти руйнувати себе чужими емоціями.

Звичайно, в тому, що ми допомагаємо іншим, є багато привабливого для нас. Допомагаючи іншим, вислуховуючи їх негативні історії, допомагаючи їм прийти до тями, ми наповнюємося почуттям власної значущості. Ми почуваємося добрими, розумними, добрими… Але платимо за це почуття значущості самими собою — своїм настроєм, так потрібним нам.

Чужі негативні почуття, проникаючи у нас, діють як вірус. За ними тягнуться негативні думки, за ними негативні дії, помилки, невдоволення собою, самокритика, падіння самооцінки. Це не жарти. Спілкування з негативною людиною може руйнувати все твоє життя. А якщо з такою людиною вам доводиться жити? Життя може перетворитися на кошмар.

Тому усвідомте весь негатив, який ви отримуєте при спілкуванні з такими людьми і, звичайно, придбайте навички, щоб протидіяти їм. Згадайте, як це роблять у комп’ютері: віруси, які потрапляють у нього, суттєво ускладнюють його роботу, і для захисту від них у програмне забезпечення вашого комп’ютера ставиться програма «антивірус». Так само потрібно чинити і зі своїм біокомпьютером: поставити програму (вона в психокібернетеці називається енграмою), яка протидіятиме вашим ментальним вірусам, якими заражають вас люди своїми негативними розмовами. Що можна порадити у такій ситуації?

Найпростіше: обмежити коло людей, які вас заражають, вбивають своїм негативізмом, а у крайній ситуації, якщо є така можливість виключити зі свого життя.

А якщо зустріч із негативістом таки відбулася. І словесні віруси почали діставати вас. У цій ситуації намагайтеся «змінити платівку», ініціативу в розмові, беріть у свої руки і поступово занурюйте співрозмовника у світ позитиву всіма можливими вам способами: приємними спогадами, анекдотом, піснею, нагадуванням про минулі досягнення співрозмовника, наведіть висловлювання мудрого Соломона: «Все проходить і це пройде”. Отже,  «заразить» цього словесного песиміста своїм позитивом.

А ось, якщо «пластівку» не вдається змінити, то використовуйте «святу брехню», щоб залишити співрозмовника, не образивши його: «Вибачте, але в мене термінові справи: приїжджає родич, забув вимкнути телевізор тощо».

 Втім, іноді ситуація така, що зі співрозмовником розлучитися майже неможливо (ваш чоловік (дружина), теща тощо). Що робити у цій ситуації? Можна використовувати прийом “беруші”. Суть його полягає в тому, що ви слухаєте співрозмовника майже не чуючи його і його негативізм майже не впливає на вас. У такій «бесіді» ви ніби дистанціюєтеся від співрозмовника: не вплутуєтесь в розмову (хоча формально підтримуєте його, думаєте про щось своє, а якщо можна, то просто вставляєте у вуха беруші (цей фізичний захист послаблює або не пропускає словесних вірусів негативіста). .

Іноді окремим жертвам, які ходять до нас плакатися, як на водопій, треба сказати НІ! Повірте, ви при цьому виграєте. Так, можливо, ви втратите в очах цієї людини привабливість, але навіщо вам потрібно бути привабливим в очах жертви? Ви виграєте набагато більше. Ви виграєш свободу, час на себе, свободу від негативу. І це правильний вибір.

Корисно запитати себе: «Люди, які мене оточують, — вони взагалі мене підтримують у житті чи ні? Їхня наявність у моєму житті допомагає мені жити, полегшує мені життя?»

Якщо людина вас не підтримує, а навпаки, руйнує, забирає ваші сили — чому ви дозволяєте їй залишатися у вашому житті? У вас що, багато життів, багато сил, щоби вас руйнували?

Будьте певні, святе місце порожнім не буває. Щойно ми звільняємось від жертв, ці місця заповнюють нормальні позитивні люди.

Ви визначаєте, з ким вам спілкуватися менше, із ким взагалі не спілкуватися. Ви визначаєте свою цінність та цінність іншої людини у вашому житті. Так, бувають ситуації, коли потрібно надати допомогу іншій людині. Тоді ви знайдіть їй час і приділіть їй увагу, підтримуйте її. Але підтримка має бути правильною, позитивною.

У чому має бути ваша допомога?

Найменше у підтакуванні, у жалості, у підтвердженні того, що він — бідна нещасна жертва, яку образили погані ВОНІ.

Так ви не допоможете людині змінити ситуацію на краще. Так ви стверджуєте його в тому, що він хороший, а решта погані.

Але ж ви знаєте, що це не так.

Кожна людина сама творить своє життя. І найкраща ваша допомога — допомогти їй усвідомити, що він сам створив важку ситуацію. Вона сама привернула до себе людину, якій дозволила так поводитися.

“Як ти сам це створив?” — чарівне питання для ниючих жертв, які стогнуть, плачуть від проблем, що виникли.

Це чудове питання, яке дозволяє людині замислитися, взяти на себе відповідальність, побачити свої помилки, побачити свої можливості для зміни ситуації на краще: це можливість змінитися самому.

І це чудове питання для людей, які не хочуть змінюватися і просто чекають на співчуття та підтвердження, що вони хороші, а інші — погані.

Отже ваша допомога іншим — не залучатися до їхнього негативу, а залишатися сильним та незалежним. І коли ви допомагаєте людині зрозуміти свої помилки — вона має вибір: зізнатися, що ці проблеми вона сама створила — і змінитися, або змінитися  але не зізнатися в цьому. Але тоді в неї зникне бажання ходити до вас плакатися. Вона знайде собі інших людей, які будуть її жаліти і яких вона заражатиме своїм негативом. Але це вже не ви. Тож не беріть на себе чужі проблеми. Проте дуже часто чуємо такі фрази:

— Через це учня цілу ніч не спала. Уся переживалася…

— Я просто місця собі не знаходжу — як вони тепер житимуть, коли зять роботу втратив…

Ми постійно переживаємо через інших людей, беремо на себе їхні переживання, їхні емоції, їхні проблеми. Та хай би тільки через людей!

Ми самі залучаємось до негативних емоцій. Ми самі беремо на себе почуття та переживання інших людей, переживаючи так, ніби все це сталося з нами.

І, коли ми робимо це, ми робимо подвійну помилку.

Ми себе руйнуємо, засмучуємо. Що таке «засмутився»? Це відхід зі стану вашого гарного настрою, коли ви наповнені контекстами — «все добре, все виходить…», у стан негативу, з думками «все погано, я нещасний, у мене нічого й ніколи не вийде» тощо. п.

Ми своїми переживаннями не допомагаємо людям гідно виходити із скрутних ситуацій, а допомагаємо їм там залишатися.

Отже, щоб не ускладнювати своє життя, необхідно триматися подалі від песимістів, які постійно скаржаться на життя, ним незадоволені або загалом негативно налаштовані. Не потрапляйте у пастку їхніх страждань. А якщо й зустрілися з песимістами, то активно протидійте їхньому негативному впливу.

Засоби масової інформації. У негативному контексті досить безрозсудно працюють засоби масової інформації, які є не менш небезпечними, ніж засоби масового знищення. Недаремно їх так назвали.

Ось тільки розповідають вони нам найчастіше не про позитивні, радісні події, а страшні історії про майбутні хвороби, про теракти, які відбуваються і готуються тощо.

І відбувається це не тому, що немає позитивних та радісних подій, просто вони не цікаві засобам масової інформації, бо з них не зробиш сенсації. В заведено спочатку розповідати нам про різні жахіття і лише десь наприкінці інформаційної програми повідомляти про якусь позитивну подію.

Ми не замислюємося про таку ситуацію, але хочемо цього чи ні — нами керують, нами маніпулюють, і все це має негативне забарвлення.

Нас готують до епідемії грипу, і, знаючи, як впливає контекст, будьте певні — кількість хворих буде більшою. І не тому, що ці шкідливі мікроби зроблять свою справу.

Наше очікування хвороби, наш страх захворіти призведуть до того, що ми таки захворіємо.

Нам просто наказують: настав час хворіти. І для більшості людей, що живуть важким буденним життям, це як команда (їм навіяли хворобу). Є привід зупинитися — усі хворіють на грип. І ми злягли…

Нас лякають кривавими злочинами.

Лякають катастрофами.

Озлоблюють бойовиками.

Розбещують цинічними фільмами.

Так діють на нас засоби масової інформації, які щедро діляться із нами негативною інформацією. Ми постійно під ударами, під впливом потужного негативного мислення. Порахуйте, будь ласка, скільки негативних телепередач припадає на тиждень. Цифра вас просто вразить. Адже навіть протягом дня постійні інформаційні програми киплять негативними сенсаціями, повідомленнями про катастрофи, вибухи, стихійні лиха…

Саме тому люди обурюються і кажуть:

– Ну, просто жах якийсь! Дивитись по телевізору нема чого! Куди не переключиш – одна стрілянина, кров, бандити…

Але якщо ви настільки не відповідаєте за своє життя, що не можете навіть контролювати таку просту річ, як дивитися чи не дивитися негативні передачі, читати чи не читати щодо тоді, про що ми взагалі можемо говорити?! Про який успіх? Про яку гармонію у житті?! Про яке створення власного життя, яке ви хочете його бачити?! Як ви можете щось творити у своєму житті, якщо не можете навіть самі себе захистити від натискання кнопки телевізора?

Ми вкотре забули про своє чудове унікальне єдине життя. Про самих собі — єдиних і неповторних, яких треба берегти і про які треба дбати. І це так важливо дбати і турбуватися про себе, створювати для себе найкращі умови життя.

Подбайте про себе, будь ласка! Зовсім не видно, що ми любимо себе, якщо дозволяємо обливати себе потоками бруду, вульгарності, нечистот. Яка тут любов до себе? Напевно, тільки не люблячи себе, можна так жорстоко ставитися до себе!

Відгородіть себе від негативу. Проаналізуйте, які програми, які видання не варті того, щоб ви до них зверталися. Просто подумайте, коли ви прочитаєте статті під назвами «Смерть у стоках каналізації», «Відомого співака звинуватили в шахрайстві» тощо, чи зміниться ваше життя на краще? Ні! З’явиться злість, невпевненість у завтрашньому дні, розпач, недовіра, заздрість — почуття, які роблять нас нещасними.

Не дивіться ті передачі, які руйнують ваше життя. Викресліть їх: запитайте себе, чи вони вам корисні? Чи підтримують вас? Чи стає вам краще? Чи отримуєте ви нову інформацію, що сприяє вашому життю, здоров’ю? Чи стимулюють вони вас до позитивних змін у собі? Якщо так, то це ваш друг. Якщо ні – це ваш ворог. А тому не впускайте ворогів у своє життя. Це у ваших силах!

 

Перегляди:42
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”