Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Що стосується дій ворога та його союзників.

На тлі кремлівських спекуляцій щодо подальшої ролі Білорусі у російській війні проти України відбулась зустріч: “путіна” і “лукашенка”. Формат та порядок зустрічі двох диктаторів яскраво продемонстрував, що відданості між ними виявилося замало, незважаючи на всю демонстрацію їх “доброзичливої” риторики.

Утім стає зрозуміло, що торг за територію Білорусі ще досі триває: “кремль” не відпускає білоруського самозванця зі своєї території, тож поки не виключений такий варіант, що “лукашенко” залишиться, так би мовити, “погостювати”. Однак судячи з характеру та динаміки обговорень у форматі кабінетів та координаційних рад, на цю ситуацію зможе вплинути лише зовнішній чинник, який допоможе “лукашенку” продовжити грати у довгу і не допустити, що важливо для України процес інтеграції Білорусі в склад “росії”.

 

Довідково. “сі цзіньпін” виступить із “мирною промовою” у річницю вторгнення “росії” в Україну, — Глава МЗС Італії Атоніо Таяні.

 

Припускаємо, що сучасні геополітичні маневри Китаю, як раз можуть стати тими самими частинами зовнішнього вплину на ситуацію навколо Білорусі і взагалі навкруг російської війни проти України.

Так у Китаї оголосили, що їх комуністичний лідер “сі цзіньпін” збирається, в день річниці віроломного вторгнення путінської “росії” в Україну, виступити в Пекіні з так званою “мирною промовою”, в якій йому доведеться, звичайно у “східному для нього стилі”, викручуватися між публічною відмовою засудження агресії путінської “росії” та порожніми миротворчими пропозиціями, які мають влаштувати “кремль”.

 

Довідково . Президент Франції: “… час для діалогу між сторонами ще не настав, тому що “росія” обрала війну й ескалацію (Інтерфакс-Україна).

 

Тим самим Пекін підтвердить свій доволі суперечливий імідж світового економічного гіганта та “геополітичного середняка, який шукає золоту середину між війною та миром.

Проте в цій заяві найголовніший китайський посил лежить в іншій площині, який свідчить нам про те, що Китай сьогодні ще не почувається досить всесильним, щоб ось так відкрито підтримати агресію путінськоїросії” проти України або сміливо кинути виклик усій Європі та США.

Цілком очевидно, що для України – це позитивний чинник, який сьогодні фактично ламає всі наступні кремлівські плани щодо здійснення своєї агресії проти України. Оскільки в “кремлі” очікують зовсім протилежного від Пекіна. Очікують, що “китай” нарешті реалізує свою задуману агресію проти Тайваню, чим відтягнене на себе увагу Заходу, а особливо США, і “росія” на тлі цього зможе здійснити свою маніакальну агресивну мрію відносно України. В той час, як Пекін почав все більше і більше дистанціюватися від “москви.

Підтвердженням вірності зазначеного є неочікувана поведінка найвідомішого прокремлівського лобіста в Європі Герхарда Шредера та не менш фрікованого німецького партнера “путіна” по “штазіМаттіаса Варнігі, які після оприлюднення вищевказаного “пекінського оголошення” в односторонньому порядку припинили свої повноваження у раді директорів “роснафти”.

В результаті це ставить під загрозу широко анонсований “путінський виступ21 лютого, оскільки він вже не попадає в загальну канву світового протистояння автократій і демократій.

Тим паче, н а додачу до цього, саме 21 лютого НАТО, ЄС та Україна вперше в своїй історії проведуть тристоронню зустріч (заява Столтенберга), яка буде тримати “путіна” під час його промови в жорстких обмежувальних рамках.

 Ба, більш того, Захід настільки сьогодні оперативно діє, що після того, як в Пекіні оголосили про історичну промову “сі цзіньпіня” 24 лютого, саме в цей день Японія, яка головує сьогодні в системі країн “Великої Сімки”, запросила Україну (заява Прем’єр – міністра Японії) 24 лютого взяти участь у засіданні найсильніших країн світу, а цей факт, як ви розумієте, стане обмежувальним коридором вже для китайського диктатора.

Отже, цілком очевидно, що всі ці нещодавні провокації з “китайськими повітряними кулями” над територією США, використані Вашингтоном настільки дипломатично-тонко, і головне стратегічно-вірно, що ймовірно таки змусило Пекін дещо переглянути свій порядок денний по відношенню до демократій, тим паче, що у його кремлівського васала останнім часом дійсно все валиться з рук.

 

Для врахування . Провідна телемережа Китаю “ССТV”: “путін” присвоїв чергове генеральське звання командувачу (“мурадову”) війська якого зазнали значних втрат у останньому бою під Вугледаром.

 

На додачу до цього на Мюнхенській конференції із безпеки (17 лютого) всерйоз заговорили щодо переведення ідеї реформування Ради Безпеки ООН в практичну площину (із заяви Президента Франції). Нагадаємо, що головною причиною перезавантаження Радбезу ООН є саме припинення повноважень в ній

росії”.

Разом з тим, “ кремль” може поки опиратись на іншого свого адвоката, який ще не зраджує “путіна”. Мова йде про Берлусконі, який у трампівській манері на фоні проведення Мюнхенської конференції закликав Європу “тиснути виключно на Київ та прийняти вимоги “москви””.

Однак, вигуки Берлусконі залишилось поза увагою, як учасників конференції так і всіх світових інформаційних гігантів (мається на увазі ЗМІ).

 

ІІ. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Тим часом, безумовним фактором того, що воєнно-політична обстановка сьогодні змінюється не на користь агресорам, є заява американського фінансиста угорсько-єврейського походження (зв’язок з кремлівцем Орбаном) і до недавно прихильником і більш того сотворцем “світової теорії відкритого суспільства” Джорджа Сороса. Який заявив, що “перемога України призведе до розвалу “росії”, і росіяни вже не зможуть загрожувати ні Європі, ні світу”.

Після чого лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл наче завіряючи Сороса зазначить: “Перемога над росіянами в Україні – найважливіша подія, яка зараз відбувається у світі”.

 

Для врахування. Заява від представника демократичної партії Вікторії Нуланд: “США не мають заперечень проти ударів по військових об’єктах російських окупантів у Криму.

 

Зазначене фактично перегортає сторінку світового протистояння автократій і демократій, де ймовірно починається нова глава, коли такий гігант, як Сорос, один із авторів численних актів щодо заборони монополії на істину, в контексті того, що всі люди (нації) різні, але з їх інтересами потрібно все одно рахуватись, сьогодні каже, що це ніяк не стосується росіян.

Сорос в своїх словах гранично зрозумілий – росіяни повинні перестати бути загрозою для України та світу, а отже бути ліквідованими (мабуть мається на увазі російська державність). І це ніщо інше, як відмашка прапорця на старті бігової доріжки, де першими намагаються вирватись республіканці, але демократи нагадують, що вони вже пробігли річне коло.

 

ІІІ. Що стосується дій країн-союзників

Підтвердженням останньої тези є заклик Глави НАТО до країн, які входять до коаліції, в терміновому порядку перекладати свої економіки на військові рейки. На тлі чого, була оголошена наступна дата засідання групи держав формату “Рамштайн” у складі представників 40 країн світу для обговорення ситуації в Україні23 травня (заява Джона Кірбі).

 

Висновок.

  1. Відтепер і без перебільшень – це остаточне світове визнання: “Перемога над росіянами в Україні – найважливіша подія, яка зараз відбувається у світі”.
  2. Стає більш очевидним, що Китай наразі змінює свій порядок денний, оскільки його васали певним чином розчаровують його своєю непрофесійністю, відсталістю та повільністю.
  3. В той час, як Захід, окрім єдності та оперативності сьогодні креативно організовує заходи, які здатні обмежувати та все більше ставити в рамки світові диктатури.
Перегляди:315
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”