Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тісний і давній взаємозв’язок гуманітарних наук, як літературознавство та історія дає підстави не тільки для взаємовигідного обміну фактами, а й для виважених і вивірених історичних екстраполяцій.

Ідеться зокрема про можливість використання випробуваних у межах тієї  чи іншої галузі, але як правило у форматі воєнно-політичної діяльності, спеціальних методологічних моделей.

Яскравим, хоч і агресивним по відношенню до України, є приклад кремлівських методологічних моделей, які він (“кремль”) досі доволі, і певним чином, вдало використовує для досягнення своїх цілей.

Хоча, слід зазначити, що після широкомасштабного вторгнення, “кремлю” це стало набагато важче впроваджувати, але тільки тому, що українська рана свіжа і сильно кровоточить. Адже, цілком зрозуміло, на жаль, якби не ця воєнна трагедія, пам’ятник російській цариці в Одесі досі ганьбив би це місто, і жодна центральна чи регіональна влада не наважилась би його демонтувати.

І, як ви розумієте, таких прикладів в Україні можна навести безліч, оскільки, на жаль, сучасна українська філософія, попри окремі винятки, що пов’язані з українським воїнством та діяльністю сучасних Збройних Сил України, уражена глибокою гуманітарно-освітянською кризою, і досі не спроможна вирішувати такого типу завдання.

 

Приклад. Та врешті решт, хто буде виконувати це завдання, коли найголовніша науково-освітянська інституція в УкраїніКиївський національний університет імені Тараса Шевченка до останнього популяризував українське колоніальне минуле, відмовляючись демонтувати меморіальну дошку присвячену російському цареві “Миколі І”, аж поки російська ракета не впала поряд з його головним “червоним” корпусом. Тож не дивно, що “путін” так впевнено досі використовує свій наратив про “один народ”.

 

18 січня, як раз відзначилося тим, що на фоні історичних маніпуляцій та екстраполяцій навколо того, що “кремль” називає “блокадою Ленінграду”путін” доволі вдало розпочинає програму підготовки свого електорату до ще більшої, тієї самої – блокади свого населення.

Зазначене направлене , як на “успішну реалізацію майбутньої мобілізації”, так і на створення додаткових стримуючих факторів, якщо у російського суспільства на певному етапі дійсно “поїде дах” від появи нових дестабілізуючих факторів.

Свідченням того, що в “кремлі” розглядають такий варіант, є слова “путіна” з “анонсовано-важливої промови”, де він завуальовано називає нову мету своєї війни проти – України“припинення повномасштабних бойових дій, які йдуть на Донбасі з 2014 року”.

Тож, як ви розумієте – ключове маніпулятивне слово це – “припинення”, яке направлене, як раз не те, щоб на певний час приспати російське суспільство. У зв’язку з чим розглянемо три ймовірні кроки, на які хоче піти “кремль”:

 

Перший, “кремль” має оголосити нову хвилю мобілізації, з приблизною чисельністю – 500 тисяч росіян. Також розглядається такий варіант, коли “кремль” не оголосить про нову мобілізації, а продовжить дію першого закону.

Другим варіантом є офіційна трансформація “СВО” на “контртерористичну операцію чи війну. Для України це не має жодного значення, а для росіян перехід операції у війну знаменуватиметься розширенням повноважень влади, для чого і запускалась програма – “блокада”. До того ж, тоді часткова мобілізація може бути замінена тотальною мобілізацією.

Третій крок – створення так званого проєкту “істинної України, який сьогодні активно обговорюється по інформаційним каналам відомства “шойгу”. План полягає у створенні колабораціоністської подоби “Уряду Віші” на захоплених територіях під головуванням Януковича – Медведчука.

 

Довідково . “Уряд Віші”, — колабораціоністський уряд Франції, сформований після поразки у війні з нацистською Німеччиною. Існував з 1940 по 1944 рік.

 

Отже, насправді “путін” нічого нового не придумує, і втілюючи методологічну модель, в чіткості копіює дії німецького фюрера. Але таке сліпе копіювання приведе до того, що під час практичної реалізації цього “плану” “росія” стане залежною від групи консервованих патологічних нулів.

Однак план “великої війни”, підхоплений “z-каналами” після промови “путіна”, є “розширеною версією” плану “групи Іларіонова”, що ще раз доводить їх єдину інформаційну спрямованість. Одночасно з цим, на арені знову з’являється Трамп, який в своєму інтерв’ю “NBC News” заявив про своє повернення до “Twitter”.

Але найважливішим елементом в цій історії з промовою “ путіна” – є промова “пригожина” – який заявив про закриття найближчим часом “YouTube” – каналу, окремо зауважуючи про тих хто “під час війни відпочиває в Дубаї”.

Отже, таким чином, “пригожин” наносить удар на два основних путінських стовпа влади: 1. Закриття “YouTube” – це удар по “адміністрації президента”, адже саме вона у лютому-березні 2022 року зупинила заборону “YouTube” на території “росії”. 2. “Ті, хто відпочиває в Дубаї” – це про “шойгу” та його доньку, де “пригожин” називає відомство “шойгу” структурою, яка шкодить російській війні проти України.

Окремо с лід зазначити, що промова “пригожина”, завдяки тому ж “YouTube” – каналу інформаційно перекрила промову “путіна”, що вже можна оцінити, як репутаційний удар особисто по “путіну” і дестабілізаційний удар проти мас російського електорату, який, з одного боку не хоче, щоб закрили “YouTube”, а з іншого наляканий виявленим “шкідництвом” з боку відомства “шойгу”, яке підтримує “путін”.

За підсумками, “пригожин”: 1) перекуповує проросійських медіаперсон, які раніше працювали на “путіна”, налаштовуючи їх проти “шойгу”; 2) скуповує “псевдонейтральні” інформаційні ресурси; 3) веде особисту боротьбу з “шойгу” та починає звинувачувати путінську адміністрацію в прихованому бажанні домовитися зі США.

Отже, з урахуванням загального внутрішнього кремлівського розколу та його глибини, зазначена концепція цілком вписується в цей формат: “відповідь від “пригожина” не забарилась”, і на сьогодні вона ламає або суттєво ускладнює реалізацію вищевказаних “путінських планів”.

 

Для врахування . Глибину кремлівського розколу можна відслідковувати за Шарієм, який нещодавно почав різко критикувати “лаврова”, “шойгу”, та путінські служби, при цьому розхвалюючи “пригожина”.

 

На завершення до цього розділу слід зазначити: з серпня 2022 року з “пригожина” створювали фігуру під вибори 2024 року. Він мав замінити Жириновського на маргінальному та ультраправому полюсі впливу, забравши під своє крило прихильників війни, але тих хто розчарований “путіним”. Фактично готувався проект фашистсько-тюремної системної опозиції. Але, як це часто буває, пішак, діставшись практично до краю ігрової дошки, хоче стати ферзем нової політичної шахової партії.

 

ІІ. Що стосується дій країн союзників.

На тлі кремлівського розколу, найближчі союзники України активізували свою комунікативну активність, фактично почергово протягом доби заявляючи про свою підтримку Збройних Сил України. Серед найбільш значущих промов є тези Канцлера ФРН Шольца на економічному форумі в Давосі та Пентагону про готовність США допомогти Україні завдавати удари по Криму, навіть якщо такий крок збільшує ризик ескалації (“The New York Times”).

 

Висновок.  

  1. Кремлівський розкол дає свої позитивні результати. Тактика Вашингтону стравити “пригожина” і “путіна” призводить, до зриву намірів останнього створити чергову, ірраціональну для України, методологічну модель, яка побудована на підґрунті основного кремлівського наративу: “один народ”.

2 . Тож, у межах цього останнього аспекту історія будь-чого, в нашому випадку історії сучасного світового протистояння автократій проти демократій, перетворюється у по-філософськи глибоку смислову історію, для створення відповідного національного надбання, що визначить в подальшому увесь розвиток української нації.

Перегляди:44
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Центр неформальної освіти ЦБО ЗСУ (ютуб-канал)
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”