Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Що стосується дій ворога та його союзників.

Детальний аналіз реакції “кремля” показав різке невдоволення першими публічними результатами візиту лукашенка до Пекіну. Адже, така безумовна підтримка “китайського мирного планубілоруським самозванцем не повністю відповідає логічним інтересам особисто “путіна”, адже в цьому випадку він не отримує жодного політичного дивіденду для себе.

Також великий сумнів (мається на увазі з погляду “путіна”) викликає питання територіальної цілісності України, а саме: станом на який рік чи принаймні день це має відбутись? Бо, цього в “плані” не зазначено. Одночасно з цим, якщо читати “китайський план” буквально, то Крим та інші анексовані території повинні бути повернені Україні, (разом з тим, механізму повернення теж немає) але в контексті відсутності запиту на відкликання окупаційних військ (те що вже зробив Китай на G20, далі про це буде зазначено) – то це заморожування війни на поточних лініях контактів.

Більш детальний розбір “мирного китайського плану” ми подавали раніше. Але повторимось – документ дуже неоднозначний.

При цьому, сам Китай має кілька варіантів стратегії: 1. Підтриматиросію, що означатиме новий рівень глобального світового конфлікту. 2. Підтримати Україну, що означатиме необхідність введення активних антиросійських заходів, і однозначною втрату диктаторського авторитету в світі; 3. Утриматися, і при цьому бути поряд з переможцем, але це теж тягне за собою втрату лідерства у світовому клубі диктатур.

 

Довідково.

Остання комунікація щоб Китай визначився з варіантом стратегії:

1. За підсумками G20 Китай відмовився підписувати заяву про виведення російськоокупаційних військ з України. США у відповідь розпочали обговорювати з союзниками питання санкцій проти Китаю. 2. Тим часом, Німеччина та Індія закликали Китай подолати розбіжності з іншими країнами – адже “росія” – агресор, а Україна жертва цієї агресії. 3. В цей час Байден продовжив ще на рік дію свого указу, який запроваджує у СШАнаціональну надзвичайну ситуацію” у зв’язку з російсько-українською війною.

 

На наш погляд, вибір на користь першої стратегії на сьогодні, мало ймовірний. Тож залишається другий і третій варіанти, які однозначно є загрозливими для “кремля”, тому останній і нервує.

Тим часом градус кремлівського нервування та й мінського теж підняла оприлюднена відео-історія з БПЛА, який безперешкодно здійснив посадку на панель антени російського літака А-50. Адже, якщо ситуацію з А-50, який полетів на ремонт до Таганрогу все ще можна розігнати з точки зору: “він летить, а значить цілий”. То оприлюднене відео – це ляпас, на рівні приземлення спортивного літака на червоній площі 1987 року.

Це наочне підтвердження того, що військові аеродроми “росії” і Білорусі беззахисні. І не тільки аеродроми, адже ті комплекси, що охороняють аеродроми охороняють резиденції, як “путіна” так і лукашенка.

Тим часом у самій “росії” відбуваються доволі дивні речі, а саме “історія з українською ДРГ”, яка нібито зайшла на територію Брянської області, та захопила заручників, яку в Офісі Президента України відкрито назвали – “типова провокація” (заява Подоляка).

Зі свого боку ми лише додамо, що ситуація в Брянській області це нові дані для нас, які показують, що для “путіна” реально спеціально організовують свою окрему паралельну реальність, фактично театральну виставу.

Нагадаємо, що два дні тому, на “колегії фсб” “путін” загострив свою увагу, на необхідності зміцнити безпеку російських кордонів. І навіть не минув тиждень, як виявляється, що “кордон зламаний”, а в ефірі з’являється якесь відео з “визволителями” так званої російської землі. Ба більш того, через це відео “путін” навіть змінює свій графік, а в інформаційному полі “росії” на рівні “держдуми” серйозно заговорили про зміну статусу так званої “СВО”.

В результаті “путін” переконується, що його “фантазія виявляється збігається з реальністю”, а значить є нагода знову озвучити свою нісенітницю про збереження російської історичної пам’яті, і звичайно знову демонізувати українців. Отже, “путін” задоволений – виставу закінчено.

Водночас, судячи з того, що ми побачили на відео, ми прийшли до висновку, що ті, хто це організував, намагаються сьогодні створити якийсь новий інцидент для нової соціальної мобілізації, і, швидше за все, для подальшої військової мобілізація в “росії”.

З іншого боку, так звана “спецоперація” вже стала певною інформаційною рутиною, і “кремлю” потрібно качнути ситуацію, щоб особливо не пояснювати потім своєму населенню свої подальші кроки.

 

У передпідсумку: 1. російське ППО не може перехоплювати безпілотники у скільки-небудь крупних масштабах. 2. російська влада не готова до поступового “зсуву війни” вглиб території “росії” – коли єдиною опцією відповіді на “брянський інцидент” були лише вигуки про трансформацію “СВО у війну” (у цьому сенсі “брянський інцидент” цікавий нам як факт проникнення активної війни всередину “росії”).

 

ІІ. Що стосується внутрішньо-політичної обстановки.

Тим часом, в Україні виходять два концептуально відмінних за своєю суттю інтерв’ю. Перше від міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета який зазначив, що вивчати історію України під примусом (він так вважає) є неприпустимим. Цікаво, але одкровення міністра Шкарлета вчасно підіграло путінським наративам про збереження “російської історичної пам’яті”.

 

Довідково . Нагадаємо, що з всього депутатського складу Верховної Ради України лише 109 депутатів вважають українську історію важливою. Саме стільки підтримали правку щодо обов’язкової здачі цього предмету вступникам до вишів.

 

Тобто, державна система освіти під час російсько-української війни вустами пана Шкарлета демонстративно самоусувається від вивчення одного з основних питань формування політичної і громадянської культури, яка в подальшому має забезпечувати національну безпеку України.

В той час, як кремлівський безумець вкотре наголошує на тому, що метою “росії” є позбавити українців власного розуміння себе, свого місця і своєї мети в історії.

На нашу думку така позиція Міносвіти може призвести до ще однієї спроби щодо спровокування політичної кризи в Україні, про важливість якої для “кремля”, ми зазначали буквально вчора.

На тлі чого, важливість другого інтерв’ю, в контексті національної безпеки України, стає ще більш вагомішим. Мова йде, про наратив від Головного радника Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-майора Віктора Назарова: “Війна “росії” проти України триватиме ще щонайменше рік.” (“Der Spiegel”).

 

Для врахування . Зазначений наратив від генерал-майора Назарова лягає в загальну канву рішення Президента США продовжити ще на рік національну надзвичайну ситуацію у США у зв’язку з російсько-українською війною.

 

Наратив який вказує на проявлення стриманості щодо провокацій з боку тих, хто можливо, ще не до кінця розуміє з яким ворогом ми маємо справу. Наратив, який направлений на тих, хто, бездоказово оббріхував українського генерала, а значить і Збройні Сили України, ще на початку російської агресії, чим так само підігрував ворогу (суд до речі виправдав генерал-майора Назарова).

Ми припускаємо, що цей прогноз породить бурю суспільних емоцій, оскільки для таких як “прибічники Арестовича” – це викличе дисбаланс. Але ця війна показала наочно, аби втратити шмат Харківської області від кордону до Харкова достатньо кількох годин, а аби відвоювати назад – знадобилося п’ять місяців.

 

Для врахування . В Україні понад 5 млн га земель сільськогосподарського призначення неможливо засіяти через те, що вони заміновані, забруднені вибухонебезпечними залишками або ж на них тривають бойові дії.

 

Також важливо сказати, що все це відбувається на тлі корупційних скандалів в українському політикумі та ось таких заяв, як від Міносвіти сьогодні, а це означає, що воювати доведеться повільно. Довше вести бої в обороні. Обережніше планувати наступальні операції. Завжди робити поправку на те, що виконавці за рік війни більше ніж просто втомились.

 

Висновок.

  1. Поки Китай вагається зі своїм подальшим кроком у виборі варіанту своєї стратегії, на сьогодні важливим залишається те, що:

зберігається жорстко-обмежений коридор варіацій для Пекіна;

після “проникнення дронів” негативна репутація “росії” ще погіршилась, на що звернули увагу її китайські партнери, які символічно закрили для “росії” продаж дронів подвійного призначення, а це означає, що Китай не готовий підтримати “росію”;

нові реалії, у тому числі що були позначені потенціалом російського ППО, відкривають шлях щодо повернення України до “незалежних кордонів” дещо дистанційним способом та на більшій своїй стадії.

  1. Тим часом, про-російські сили не відступають від своєї ідеї щодо спровокування в Україні політичної кризи, що на сьогодні є доволі складною операцією, оскільки єдиним дієвим суб’єктом української державності є Збройні Сили України.

 

Перегляди:301
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”