Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Черговий день поспіль в інформаційному середовищі не вщухають скандали з кремлівським медійним проєктом “Дождь, який довгий час “помилково” вважався опозиційним телеканалом до “кремля”.

Аналіз тез “виправдовувань” та “розчарувань” щодо цього телеканалу з боку його глядачів, зокрема із України, зайвий раз продемонстрував, що стереотипи, вбиті імперською, радянсько-імперською, ліберально-імперською та путінсько-імперською пропагандою, поки нікуди не зникають.

Відштовхуючись від тривожного усвідомлення нелюдяності всього того, що несе в собі московія ми отримуємо нові уроки, бо помилково думати, буцімто кількість історичного досвіду, сьогоднішнього вже нового досвіду залежить від обставин нашого життя, в той час як воно залежить від нас самих.

Інакше, як можна прокоментувати коли фігуранта одного з педофільного секс-скандалу, призначають на місце іншого фігуранта також скандалу, але який втік до Молдови. Мова йде про призначення так званого архімандрита Микити, якого минулого тижня Служба Безпеки України застукала з неповнолітнім хлопцем, на посаду так званого “єпископа ЧернівецькоБуковинській єпархії”. Або заклик Дональда Трампа скасувати дію Конституції США та визнати його президентом. Між цими подіями ми ставимо знак рівняння. Саме ці дві події б’ють нові рекорди абсурду, а шкала цінностей при цьому стає зайвою.

Тож у підсумку ми висновуємо, що зазначена емоційна актуалізація на цій події, черговий раз підтверджує той факт, що після перемоги України “дерашизація” буде набагато складнішим процесом, аніж “денацифікація ІІІ Рейху” минулого століття, оскільки цей процес торкнеться мабуть всіх континентів, всіх країн ЄС, всіх країн НАТО.

Тим часом, трансатлантична організація з питань безпеки провела перші спеціальні обговорення щодо китайської загрози Тайваню, обговоривши при цьому питання, як донести “пекіну” наслідки військових дій. (“Financial Times”)

Помітимо, що зазначена дискусія відбулася через три місяці після публікації НАТО своєї нової стратегії, яка вперше описала “китай”, як загрозу для 30 членів Альянсу, і через місяць після того, як “пекін” розпочав активні широкомасштабні військові навчання у відповідь на візит Пелосі до Тайбею.

Зазначене потрібно, для вирахування в подальших висновках та прогнозах часових показників концептуальних рішень та реакцій Заходу, якщо раптом автократії “анонсують” нову хвилю світової турбулентності.

 

Довідково . Розвідка США уважно стежить за співробітництвом “китаю” та “росії”, про що періодично інформує Вашингтон – заява директорки Національної розвідки США Евріл Гейнс “CNN”

 

Мова йде саме про концептуальні рішення на кшталт вищевказаної  нової Стратегії НАТО, або того ж питання щодо визнання США “росії”- країною терористом, яке активно витає в американському інформаційному просторі та політикумі вже більше двох місяців.

 

Довідково . Адміністрація США разом із Конгресом шукає альтернативу статусу країни-спонсора тероризму для “росії”, щоби ефективно притягти її до відповідальності за агресію, уникнувши непередбачених наслідків для інших країн. – “The Washington Post”

 

Але 4 листопада, окрім чергових закликів США до членів НАТО приділити більше уваги зростаючій загрозі “китаю” для острова, Альянс провів дискусії щодо статусу Тайваню, його демократичного уряду і що головне його критичної ролі у виробництві мікрочіпів у всьому світі.

Отже, розпочинається наступний етап наративної атаки, яка зараз вже направлена проти “китаю”, через що у останнього не буде можливості якісно допомогати “росії”.

Підтвердженням цього є опублікована думка Глави Національної розвідки США Евріл Гейнс про те, що темпи ведення бойових дій в Україні найближчими місяцями будуть знижені. Окремо Гейнс зауважує, що росіяни навряд чи плідно зможуть використати цей період для свого переоснащення, оскільки “китай” та Іран політично обмежені в своїх діях, щоб надати військову допомогу “росії. В той час, як свої військові можливості в “росії” якщо і є, то суттєво застарілі.

Тим часом, британське видання “The Guardian” звертає свою увагу на те, що в ООН почав активно циркулюватись проект резолюції щодо трибуналу для російського керівництва, щоб притягнути їх до відповідальності.

Зазначений проект ми відносимо до статусу “концептуальний”, а значить є припущення, що реальні рішення щодо нього будуть прийняті, у лютому 2023 року, ймовірно як символ річниці повномасштабної агресії.

Серед всього іншого, звичайно треба відмітити, що слово “Україна” стало найуживанішим словом у матеріалах “The New York Times” за 2022 рік. Про це зазначає саме видання. Воно згадувалося більш ніж 4,5 тисячі разів. На другому місці – “росія(3,3 тисячі разів). Далі – такі слова, як, “Байден”, “пандемія”, “Трамп”, “путін”.

 

ІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

Тим часом в самій Україні її спецслужби продовжують нерівну боротьбу з “релігійним мракобіссям”, яке 4 листопада продемонструвало свою готовність контратакувати, здійснивши кадрову провокацію, про яку ми зазначали вище порівнявши її з Трампом. Так, Служба Безпеки України опублікувала повний список попів “московського патріархату” та осіб, тісно з ними пов’язаними, які просували проросійські наративи.

Отже, міркування щодо так званих релігійних цінностей тут раз і назавжди поступаються місцем на користь міркуванням фактичним, оскільки “проросійська релігійна культура” несе в собі програму війни, яка інформаційним вірусом вбита імперською, радянською та путінською пропагандою в свідомість суспільств, і українського зокрема.

 

Висновок.

Демократії продовжують наративно атакувати автократії з метою їх дискредитації в очах всього світу. Наразі удар направлено на лідера клубу-автократій – “китай”.

Перегляди:400
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Дрони для ЗСУ
Міжнародний Виставковий Центр
2014-2024: АТО ОЧИМА ВОЛОНТЕРА (світлини перших років війни)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”