І.  Щодо воєнно-політичних відносин.

“День в Україні – це місяць або більше в Афганістані” – це слова повіреного Європейської ради з питань оборони та міжнародних відносин Каміля Гранда. Пізніше представники НАТО декілька разів, з різних трибун заявлять про те, наскільки їх вражає кількість використаної артилерії в ході російсько-української війни.

Реакція повіреного Європейської ради зайвий раз засвідчує, що європейський політикум шокований злочинними діями “китаю” та “росії” та частково ними наляканий. Особливо на тлі нещодавньої публічної відвертості Бориса Джонсона, щодо латентної участі в цьому європейської еліти.

Наступне емоційне враження з боку європейських представників НАТО щодо кількості залученої артилерії, якраз і демонструє той самий острах, оскільки Захід думав, що артилерійська і танкова війна в Європі ніколи більше не повториться, і саме тому скоротив запаси зброї.

Довідково. Коли Радянський Союз розпався, європейські країни отримали “дивіденд миру”, різко скоротивши свої оборонні бюджети, армії та арсенали.

Лише фактор зростання Аль-Каїди, майже через десятиліття, змусив Європу припинити так шалено роззброюватися. Сьогодні ж, коли європейці порівнюють Україну з Афганістаном вони жахаються від цифр.

Так, за даними Каміля Гранда в Афганістані сили НАТО, робили близько 300 артилерійських пострілів на день і не мали жодних побоювань щодо протиповітряної оборони. В той час, як Збройні Сили України зараз вистрілюють тисячі снарядів щодня і все ще відчайдушно потребують протиповітряного захисту від російських ракет і безпілотників іранського виробництва.

Окремо, в НАТО зазначили, що влітку на Донбасі українці вистрілювали від 6000 до 7000 артилерійських снарядів щодня, в той час, як росіяни від 40 000 до 50 000 снарядів на день. Для порівняння, Сполучені Штати виробляють лише 15 000 артилерійських снарядів щомісяця.

Отже, така європейська війна, яка вважалася в ЄС до останнього неймовірною, наразі суттєво знищує скромні запаси артилерії, боєприпасів і протиповітряної оборони. Саме тому, Захід намагається знайти дедалі дефіцитніше обладнання та боєприпаси радянських часів, які Україна може використовувати зараз, включаючи ті ж самі ракети ППО С-300, танки Т-72 і особливо артилерійські снаряди радянського калібру.

Сьогодні Захід також намагається придумати альтернативні системи, навіть якщо вони старіші, щоб замінити запаси дорогих ракет ППО та протитанкових Javelin, що теж скоро очуються.

Таким чином, зазначені наративи від НАТО та повіреного Європейської ради Каміля Гранда є нічим іншим, як потужним сигналом для світових оборонних промисловців про те, що довгострокові контракти вже не за горами – і що їм слід подумати над тим, щоб використовувати більше змін своїх працівників і оновлювати старі заводські лінії.                                               

І судячи з того, що відразу після цих заяв почали точитись цільові дискусії про нові інвестиції НАТО в старі заводи в Чехії, Словаччині, Болгарії, та навіть Південної Корєї, можна зробити попередній висновок, що світові оборонні промисловці прийняли цей сигнал.

ІІ.  Що стосується дій ворога та його союзників.

В контексті вищезазначеного, та переводячи свою увагу вже на ворога та його союзників відмічаємо, що на фоні нових даних британської розвідки, про те, що російські окупанти теж значно виснажили свій арсенал, в Білорусі, в цей час, після смерті Макея (очільник МЗС) “лукашенківська номенклатура” впала у депресію.

Для врахування . “Defense Express” зазначає, що російські вантажні літаки за останній тиждень близько 10 разів літали до “китаю”, можливо, за “військовою допомогою”.

Сигналом цього стало скасування візиту лаврова до Мінська. Що це означає, буде зрозуміло дуже скоро. Але одне зрозуміло вже зараз: панічні настрої зростають, причому не лише у Мінську, а й у “кремлі”.

Довідково. Для “кремля” лавров втратив сенс свого адміністративного існування.

Але розгубленість найкраще видно на білоруському ТБ та їх численних сайтах, які обмежуються у кращому разі простою констатацією фактів. В той час, як на сайті МЗС Білорусі і зовсім Макей живіший за всіх живих – МЗС навіть новину про його смерть не спромоглося зробити.

Отже, немає методик – і немає матеріалів.

На тлі успіхів Збройних Сил України позитивних сценаріїв для білоруського режиму зовсім не проглядається. Врятувати їх може тільки різке “політичне перевзуття” прямо зараз, оскільки потім уже ніхто не повірить. Зараз – часу для них дедалі менше. Деякі білоруські олігархи на кшталт того ж Миколи Вороб’я (який до речі не потрапив під санкції РНБО України, хоча і співпрацював з медведчуком) вже все зрозуміли і роблять прямі закладки на майбутнє, почавши торгуватись з Заходом. Тож, так званій “лукашенківській номенклатурі” теж не варто гаяти часу.

Як це несподівано зробив Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який заявив, далі цитата, яка, як інколи заслуговує того щоб бути озвученою повністю: “Нам потрібна суверенна Україна, щоб “росія” більше не становила загрози для Європи”.

В даному контексті лише нагадаємо, що ще 15 листопада Орбан намагався відкрити в Брюсселі, “угорський центр” для організації всередині Європи політичних прокремлівських диверсій, на відкриття якого поназапрошував трампистів з США та Латинської Америки, а також намагався розширити свій автократичний кругозір за рахунок нових домовленостей з Іраном.

Трамп  програв, Іран у вогні революції, йому не до Орбана, “китай” частково ізолювався і зараз допомагає лише розчавленій “росії”, ініціатива на боці демократій, тож для Орбана вихід один – “перевзуватися”.

Отже, фактор Макея і Орбана лише підтверджує наші попередні висновки, що Вашингтон почав суттєво прискорювати порядок денний: світова турбулентність починає значно зростати, але, як ми вже зазначали вище, ініціатива на боці демократій.

На тлі зазначеного, також фіксуємо час, з якого вже потрібно звертати свою увагу на протести в “китаї”, які набрали для цього свій необхідний потенціал. Не дивлячись на те, що джерелом протестів стали нові ковідні обмеження, зараз вони почали набирати власний політичний підтекст, який з такими темпами, невдовзі може зародити революційне підґрунтя.

А з врахуванням теперішньої світової турбулентності та прискоренням з боку Вашингтону світового порядку денного, революція в “китаї” може вибухнути так само несподівано, як і заява угорського кремлівця Орбана про суверенність України.

І, продовжуючи революційну тематику згадаємо також про іранську революцію, під час якої була заарештована Фаріде Морадхані, яка є племінницею релігійного лідера Ірану Алі Хаменеї, який є тим самим головним ідеологом і автором ідеї масових страт всіх тих, хто підтримав революцію.

Довідково . Вся судова гілка влади в Ірані під контролем Алі Хаменеї. Всі так звані судді є “священнослужителі” або іншими словами – попи.

Відео з закликом Морадхані знищити іранський режим стрімко поширилось в іранському сегменті Інтернету та знайшло своє відлуння все більше в Саудівській Аравії, Ізраїлі та США, частково в Східній Європі і зовсім не знайшло в Україні.

Отже, не дивлячись на те, що іранська революція фактично відкрила другий фронт проти “росії”, оскільки своїми діями вибиває важливий ланцюжок з “китайської осі світового зла” – Іран: українське суспільство продовжує не помічати цього важливого факту.

ІІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

Разом з тим, на тлі військових успіхів Збройних Сил України українські спецслужби активно продовжують свої оперативні заходи щодо видавлення з території України такого релігійного сегменту, як “московський патріархат”, який на додачу до своєї кремлівської приналежності, за даними СБ України, ще й є “ватиканським послідовником” в частині педофільних скандалів.

Висновок.

1. Фіксуємо ознаки того, що демократії перетягнули на свій бік світових оборонних промисловців. Питання вивчається.
2. Ритм прискорення світової турбулентності приводить автократів в ступор, в паніку та “політичне перевзування”, оскільки їх більш статичні системи управління не дозволяють оперативно реагувати.