Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І.  Щодо воєнно-політичних відносин.

Перші сторінки: “The Washington Post”: “Коротке життя немовляти Сергія, вбитого “росією” в українському пологовому будинку.” Arab News” (Саудівська Аравія): “НАТО має допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно”. “The Times”:Українські війська потребують ще більше зброї.” “The Indian Express”: Нова стратегія російських атак в Україні аморальна.”

Отже, судячи з назв перших сторінок, регіону виходу видань та їх авторитету, ми бачимо, що в Америці, Європі, на Близькому Сході і в Азії Україна і її визвольна війна залишається в центрі уваги світу.

З чого витікає основний висновок: автократіям не вдається змістити інформаційні акценти російської агресії проти України в іншу площину, в нашому випадку зараз в “переговорну.”

Основні регіони світу на боці України, як держави, яка має перемогти російського агресора, а не домовлятися з ним. Разом з тим, Африканський континент продовжує відмовчуватись, але вже не так активно підтримує політику “росії ” та “китаю”.

Другим наративом доби, або наративом тижня, чи навіть всієї “війни 2022” можна вважати опубліковані матеріали зовнішньополітичних журналів США “Foreign Affairs” та “Foreign Policy”, які ми узагальнили під загальною назвою: Чому європейці жаліються на США?” (наратив взято з одного з текстів).

Так, в зазначених паралельних матеріалах розкриваються усі “каміння спотикання” у сучасних взаємовідносинах Європи і Америки, серед яких є:

 

  1. Закон про зниження інфляції, що передбачає пільги для американських компаній у сфері “зелених технологій”.

США кажуть ЄС: прийміть такий самий, бо це:

а)
б)
в)

крок до звільнення від залежності від КНР;

передумова для звільнення від залежності від “росії” та інших авторитарних країн;

світ входить у важкий період, потрібні інші рішення.

В той час, як у Європі ця американська пропозиція розглядається, як “гонка озброєнь”.

  1. Американські збройні компанії на цьому багато заробляють:

а) Європейці можуть купувати зброю на своїх оборонних підприємствах, але вона

дорожча і довше виробляється, бо роками Європа роззброювалася;

б) американці надали оборонної допомоги Україні більше, ніж всі інші країни разом узяті.

  1. Макрон “головний бунтівник” Європи:

а) ображений за закон про боротьбу з інфляцією, де Франція висловлювала найрізкіші коментарі щодо нього, навіть пропонуючи звернутися до СОТ і розпочати торгову війну проти США;

б) Макрон просуває свою атомну енергію, тому можливість покритикувати американський газ для нього завжди вітається;

в) Франція має свою оборонну промисловість потужну, але, наприклад, німці не дуже охоче її закуповують, бо це коштує дорожче, виготовляється довше та обслуговується витратніше, через це Макрон постійно ображається.

г) Франція постійно відстає по строках не тільки від США, а й від Ізраїлю та Південної Кореї. Плюс конкуренція з США за Індію, від 70 до 85% збройних сил якої працювали з російською технікою та після російського вторгнення зараз намагаються замінити її.

При цьому, варто врахувати, що 1 грудня Макрон летить до Вашингтону для зустрічі з Байденом, тому, це все ще для того, щоб створити для цієї зустрічі певний “трагічно-політичний” фон.

4 . Для Європи це вікно можливостей для критики США:

а) Європа довго чекала з критикою, бо в США були проміжні вибори до Конгресу, та не зможуть критикувати знов скоро, бо будуть президентські вибори – тож це вікно можливостей, яким вони зараз користаються;

б) США чим далі, тим більше будуть вимушені переключити свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон, бо наступне протистояння буде там. Тож, поки воно не почалося, Європа намагається отримати максимум уваги від Вашингтону та відтягнути “період байдужості”.

  1. 5. “Нам всі винні”:

а) ЄС забуває, що саме США постійно наполягали на зменшенні залежності від російських енерегоресурсів, на підвищенні витрат на свою оборону, а також на звільненні фінансово-економічної залежності від “китаю”.

б) Європа ігнорувала це і саме тому зараз платить ціну, більшу за США в тому числі в частині інфляції та біженців. І при цьому продовжує бути переконаною чомусь, що це є несправедливо.

 

В рамках зазначеного, та продовжуючи тему так званої “європейської несправедливості” окремо торкнемось нещодавно прийнятого американського закону щодо експортного контролю чіпів для КНР, особливо, враховуючи скільки європейських чіпів “випадково” знайшли в іранських дронах-камікадзе.

Так, нам вже відомо, що найближчим часом Іран планує відкрити в “росії” завод по виробництву дронів. Якраз приблизно в ці дні/тижні вони (Іран і “росія”) мають піклуватися про ланцюжки постачання. Тобто десь на початку 2023 року нові дрони з новими чіпами мають вилетіти з “росії”, якщо не станеться чогось непередбачуваного.

Отже, якщо ці, вже російські дрони, полетять, і там знову знайдуть європейські чіпи, реакція Вашингтону не забариться і Європа знову буде “ображатись”.

Разом з тим, серед “позитивно-європейського” слід зазначити, що три чверті німців за жодних обставин не хочуть повернення Ангели Меркель на посаду Канцлера ФРН (результати опитування “Civey”), оскільки вважають, що саме її дії призвели до такої глибокої залежності Німеччини від “росії” та “китаю”.

 

Для врахування. Німеччина найближчим часом передасть Україні ще три системи ППО “Iris-T”, – повідомив Канцлер ФРН Олаф Шольц.

 

Цілком очевидно, що зазначене є показовим і позитивним фактором того, що Європа (Німеччина, як індикатор) усвідомила свої помилки. І ми про це вже не раз зазначали.

В той же час, оцінку нової військово -політичної свідомості Європі поставлять ті самі майбутні “ірано-російські дрони”, а саме той факт, якщо вони полетять або не полетять в бік України.

 

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Одночасно з цим, і в продовження теми Німеччини та її політико-економічних та історичних залежностей від “росії”, зазначимо, що в останній, так звані російські ліберали, все частіше почали казати про “післявоєнну “росію”” для якої, “теж було б непогано, щоб Європа розробила “План Маршалла” для її відновлення.”

Зазначене є неоднозначно-позитивним фактором, оскільки з одного боку в свідомість росіян, не грубими пропагандистськими методами, вкраплюється той факт, що “росія” програє, після чого дійсно розпочнеться велика соціально-економічна депресія на тлі жорсткої політичної кризи. З другого боку російські ліберали попереджають Європу, що це стане новим викликом для всього світу.

В той же час, зазначаємо, що ніякого “Плану Маршалла” для “росії” не буде, оскільки для неї зараз застосовується інший план: “План Моргентау”, який в свій час був запроваджений проти Німеччини для запобігання розв’язування нею 3-ої світової війни.

Тим часом, щоденне оприлюднення фактів абиякого забезпечення та підготовки “російських мобілізованих” на війну проти професіональних Збройних Сил України, з кожним днем все більше і більше розколює російський інформаційний простір.

 

ІІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

В Україні тим часом вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років. В той же час, саме війна 2022 року дала світу і Україні зокрема повну переоцінку українського Голодомору минулого століття, адже тепер дійсно всі переконалися в тому, на які тільки злочини здатна “росія”, щоб підпорядкувати Україну.

 

Висновок.

  1. Україна в епіцентрі уваги світу: автократам не вдається змістити фокус.
  2. Вашингтон суттєво прискорює порядок денний, нагадуючи про те, що наступне протистояння демократій чекає в Індо-Тихоокеанському регіоні, в той час, як російська агресія в Східноєвропейському регіоні, ще досі не придушена.
Перегляди:49
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Центр неформальної освіти ЦБО ЗСУ (ютуб-канал)
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”