Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Просто читайте
Натискайте
"Читальня-Книжкова полиця"
і просто скачуйте книги
у форматах
Pdf або Doc
Читайте і насолоджуйтесь)
baner-korekta-2019
Ігор Вітик – Україна у вирі боротьби за незалежність (історична публіцистика)
Василь Тимків – Тонкі аспекти державного управління
Роман МАТУЗКО – Московська імперія vs Українська держава
Олексій Карпенко – графіка: історична тематика

22 березня 2021

Після того як президент США Джо Байден назвав Володимира Путіна вбивцею, прокремлівські ЗМІ, немов оскаженіли. На цьому тижні вони завзято атакували ядовитими фейками НАТО, країни ЄС, Балтії, дісталось окремим проукраїнським політикам, а особливо (проте, як зазвичай) – Україні. Знайомтеся з російськими інформаційними «крученикам» та не впадайте в ілюзії «єдиного народу», що так наполегливо навіюються імперською Московією.  

Українська ідеологія Кремлю не до снаги

«Будь-який президент України стає заручником української ідеології, ідеології проекту «Україна». І ця ідеологія з самого спочатку є русофобською, а проект “Україна” спочатку є «антиросійським» проектом», – заявляє news-front.info, який є давнім інформаційним «бійцем» режиму Путіна. Поширюваний ним наратив аж ніяк не претендує на оригінальність – навпаки проросійські ЗМІ, немов папуги, навипередки повторюють одне одного: «Європа завжди вважала Україну антиросійським проектом»; «Україна хоче зберегти себе як антиросійський проект»; «Україна – це антиросійський проект ЦРУ»…

Відключимо істерію та задаймося питанням: «чи насправді була наша країна на початках антиросійською? Чи є вона русофобською нині?». Після розпаду Радянського Союзу Україна та Росія встановили дипломатичні відносини та підписали низку важливих договорів. 31 травня 1997 року країни підписали всеосяжний Договір про дружбу. У такий спосіб Росія визнала український суверенітет та територіальну цілісність. При цьому Кремль визнав також, що Крим належить Україні, але порушив цей договір у 2014 році, коли Росія окупувала та незаконно анексувала Крим. Це було зроблено «під ідеєю» захисту російськомовних мешканців! Попри те, що їх права були однаково  гарантовані українською конституцією та законодавством, включаючи використання мови та можливості навчання… Як тут не згадати вислів видатного українського письменника та політичного діяча Володимира Винниченка: «Російський демократ закінчується там, де починається українське питання». У 2014 році Кремль заходився вирішувати українське питання силовим способом, а російська демократія перетворилась на руїну…

Проте більшість росіян, яких інфіковано ідеєю «Великої Росії», це не обходить. Хронічно не бачучи колоди у власному оці, вони з перманентно підігруваною цікавістю продовжують заглядати у замковий отвір, який так спритно підсовують слухняні режиму ЗМІ: «Что там у хохлов?». І отримують чергову порцію брехні, від якої у вразливих жіночок застигає кров у жилах.

Зокрема, минулого тижня, одразу два кремлівські служаки – novorosinform.org та ukraina.ru – поширили інформацію про те, що в Україні нацизм розвинувся до найгіршої моделі – румунської (коли країною керував Іон Антонеску). Це, мовляв, «точна копія української «бандерівщини», якій свого часу німецькі нацисти також не дали утворити власну державу». Таким чином, російські фейкомети визнали, що у ХХ столітті Української держави не хотів Гітлер, а нині у ХХІ-му вона мулить очі Путіну. Показове наступництво, чи не так?

Російський міф про Україну, керовану нацистами, є наріжним каменем кремлівської дезінформації з самого початку протестів Євромайдану 2013-14 років, коли він був використаний для дискредитації проєвропейського повстання в Києві, а згодом і більш – «західного зсуву зовнішньої політики України». Насправді ультраправі групи під час Євромайдану діяли локально та відповідно мали незначні результати на президентських та парламентських виборах 2014 року. Попри все російські «папуги» не втомлюються: «Фашизм підкорив більшу частину України»; «Українська влада заохочує вшанування нацистських колаборантів»; «Історичний ревізіонізм сприяє ЄС в підтримці неонацистських тенденцій в Україні та державах Балтії»; «Джо Байден був частиною адміністрації Обами, яка організувала нацистський переворот в Україні в 2014 році» і т.д.

Крим належить Україні, крапка! – Ангела Меркель

«Думка кримчан, які вирішили взяти свою долю у свої руки та відокремитись від буйного київського режиму, мабуть, не має великого значення для Берліна» – нова претензія Кремля, яка з’явилася як реакція на вступне слово Ангели Меркель під час віртуального відкриття Німецько-українського ділового форуму, який відбувся 19 березня 2021 року. Канцлер Німеччини висловила чітке переконання: щодо теми Криму Євросоюз повинен мати єдине бачення – Крим належить Україні, крапка!

У відповідь прокремлівські ЗМІ розпочали війну фейкових заголовків, на кшталт: «Як наголосила Меркель, повернення Кримської Республіки до рідної гавані є порушенням територіальної цілісності Незалежної» (зневажлива назва для України). Однак відчуйте різницю між словами Меркель і російським фейком!!!

Чи згадав при цьому хоча б один російський ресурс про так званий референдум, який був поспіхом організований під автоматами «зелених чоловічків» та відбувся за умов заборони в’їзду на півострів незалежних спостерігачів – питання риторичне. Зрештою, так само як і те, чи насправді самі кримчани вирішували свою долю?  Нині Європейський союз не визнає і продовжує рішуче засуджувати це порушення міжнародного права, яке залишається викликом для міжнародного порядку в сфері безпеки. У відповідь на незаконну анексію Криму проти Російської Федерації введено санкції.

Хто винен у проблемах Криму…

Як відомо, нині Москва відчуває значні складнощі в анексованому Криму. Аби якось виправдатись у своїй агресивній політиці щодо України, кремлівський агітпром, вперто не помічаючи червоного світла, породжує та адвокує все нову й нову брехню. Ось чергова: «Основні проблеми (в Криму) спричинені гібридною війною Заходу проти Росії, яку він веде, по-перше, за допомогою санкцій, по-друге, за допомогою маріонеткового українського уряду».

Це повторюваний кремлівський наратив щодо Криму та санкцій проти Росії, який брехливо стверджує, що Україна контролюється зовні. Насправді, Україна – суверенна держава з законно обраними та визнаними міжнародною спільнотою Президентом та парламентом. Чого не скажеш про РФ, де проблеми легітимності влади «вирішуються» в усе більш екстравагантні способи.

… та у знищенні безпеки Європи?

Виводячи свої інформаційні стволи на Європейський театр Кремль сконцентрувався на НАТО та породив ще одну несинітницю. Мовляв, Альянс несе відповідальність за знищення безпеки Європи! Чи не диво? НАТО, яке не одне десятиліття є головним гарантом миру та безпеки європейських країн, за версією кремлівських фантазерів перетворився на загрозу! Однак, не варто ламати голову, це не більше ніж гіпербола. Насправді йдеться про незатишну ситуацію, в якій опинися сама Росія через розширення НАТО. Кремлівські фейкомети плачуться, що цей процес спричинив наближення інфраструктури НАТО до «життєво важливих центрів Росії» і що це «спотворює ситуацію з безпекою після холодної війни»… При цьому Москва цілком ігнорує існування суверенних країн, які зробили власний вибір щодо своєї національної безпеки та приєдналися до Альянсу…

«На Росію нападають несправедливо…»

Кремлівські ЗМІ на цьому тижні також відбивалися від вимог Європейського суду з прав людини, який, на їхнє переконання втручається у внутрішні справи Росії, вимагаючи звільнення Олексія Навального. Мовляв, рішення суду не ґрунтується на фактах! Образно кажучи, для міжнародної спільноти, це немов  удар секретного кулака, що ховається в бороді, але нашпигований брехнею. Правда полягає в тому, що заява ЄСПЛ є нагадуванням про обов’язок Росії дотримуватися положень Європейської конвенції з прав людини, які вона добровільно (!) взяла на себе при вступі до Ради Європи в 1996 році.

Польщу та Литву, які Україну, кремлівські пропагандисти представляють ворогами Росії, бо вони… «безпосередньо контролюють переворот у Білорусі». А й справді, якби не їхнє втручання, то мали б бути просто білоруси, які протестували проти фальшивих президентських виборів…. А що може бути гірше за народні протести, які вимагають і – не дай Бог! – насправді отримують чесні вибори!

А ще уряди Литві та Польщі – недолугі, бо побудували газові термінали та викинули даремно гроші! Вони, звичайно, помилися, бо ці термінали… порушили російську газову монополію, покращили енергетичну безпеку та знизили ціни на енергоносії. А це, очевидно, неприємність в очах Кремля.

А ще екс-президент Литви Грибаускайте… підробила власну вакцинацію, а міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, яка має українське коріння, – нащадок нацистських колабораціоністів! Ось як! Насправді, кремлівські фейкомети небайдужі до цих політиків міжнародного масштабу тільки через те, що вони послідовно підтримують Україну. А незалежна Україна – для режиму Путіна – це загроза.

Наймані у Кремлі «лікарі» зробили відкриття: європейці хворі сатанізмом

Аналізуючи інформаційні російські вкиди, неможливо знайти їх спільний знаменник, адже чого тільки не робить Кремль. Однак, якщо ви не схвалюєте зміну кордону країни за допомогою військової сили, ув’язнення опозиційних політиків або відмову у розслідуванні випадків використання отрути військової категорії, ви, мабуть, все ж таки інфіковані західними цінностями.

До речі, дослідження, нещодавно проведені найманими у Кремлі «лікарями», доводять, що «в результаті лібералізму люди в західних суспільствах гедоністичні, аморальні, нігілістичні і все більше беруть участь у сатанізмі». Отож, якщо ви вважаєте себе шанувальником верховенства закону, майте на увазі, що прокремлівські ЗМІ наполегливо продовжують працювати. А ті, хто наважується мати хребет та критикувати Росію, перетворюються на мішені прокремлівських повідомлень та героїв фейків. Однак для протистояння їм достатньо дотримуватися інформаційної гігієни.

Руслан Ткачук

Перегляди:235
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
Інші видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”