Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Просто читайте
Натискайте
"Читальня-Книжкова полиця"
і просто скачуйте книги
у форматах
Pdf або Doc
Читайте і насолоджуйтесь)
baner-korekta-2019
Ігор Вітик – Україна у вирі боротьби за незалежність (історична публіцистика)
Василь Тимків – Тонкі аспекти державного управління
Роман МАТУЗКО – Московська імперія vs Українська держава
Василь ШВИДКИЙ – погляд в історію
Олексій Карпенко – графіка: історична тематика

І Росія, і Китай експлуатуючи гуманітарну та безпекову кризу в Афганістані, намагаються нав’язати США  образ «ненадійного» міжнародного партнера і в такий спосіб підсилити свої зовнішню та внутрішню політики щодо України та Тайваню.

Майже в один голос проти США

І хоча наразі немає прямих доказів координації між китайськими та російськими «іміджмейкерами», варто відзначити, що у міру розгортання кризи в Афганістані міністри закордонних справ Китаю та Росії все частіше наголошують на необхідності співпрацювати та зміцнювати стратегічну комунікацію.

Як зазначають експерти фактчекінгової платформи EUvsDisinfo, контрольовані державою російські та китайські ЗМІ майже в один голос проводять прямі (і хибні) паралелі між Афганістаном та Україною і Тайванем, стверджуючи, що після кризи у Стамбулі  відсторонення США від цих країн є лише питанням часу.

Подібно до того, як російський агітпром використовує багаті матеріали дезінформаційних наративів, що підривають український суверенітет і виставляють  Україну «слугою  Заходу», китайські ЗМІ також стверджують, що США маніпулюють Тайванем. На минулому тижні вони навіть опублікували попередження тайванській «сепаратистській» владі, що ті не повинні перетворювати острів з «виробника чипів у виробника ракет», за умови якщо хочуть уникнути «небезпечного майбутнього».

І китайські, і прокремлівські ЗМІ також використовують випробувану тактику повідомлень та анонімних коментарів в Інтернеті, щоб створити вигляд, що позиції Москви та Пекіна відображають громадську думку. Наприклад, китайський таблоїд Global Times посилався на «деякі публікації користувачів Інтернету про острів Тайвань», які нібито ставили риторичне запитання: «Вчора Сайгон, сьогодні Афганістан, а завтра Тайвань?».  Російський сайт Regnum.ru використав майже той самий порядок, аби підсилити дезінформацію про те, що ця думка популярна в українських соціальних мережах: «Вчора Сайгон, сьогодні Кабул, завтра Київ?».

Зрештою це не перший випадок зближення пропагандистських кампаній  російських та китайських ЗМІ. Раніше вони спільно поширювали дезінформацію про існування «секретних біолабораторій США» в контексті пандемії коронавірусу, а прокремлівські ЗМІ рішуче заперечували порушення Пекіном прав людини проти уйгурського населення.

Ймовірно, ця тенденція збережеться, адже у питанні підриву ролі США як світового лідера та міжнародного ліберального порядку загалом, російські та китайські інформаційні мережі, схоже, знайшли синергію.

«Превентивні вкидання» Кремля за лічені дні до виборів у Росії

Між іншим до виборів до Державної Думи РФ залишаються лічені дні. Однак, де ж самі перегони? Замість політичних дебатів, аналізу партійних програм бачимо інформаційний простір, що наповнений жахливими (і як зазвичай, брехливими) історіями про Афганістан… Виключення складають «превентивні вкидання» Кремля, які лише частково пов’язані з політичними перегонами.  Зокрема нещодавно вустами одразу декількох російських чиновників та експертів росіян попередили про те, що Захід «вперто прагне дискредитувати російські вибори». За словами голови Центральної виборчої комісії Росії, ОБСЄ виконує «завдання», формуючи громадську думку про те, що вибори можуть бути нелегітимними. Це, як і схожі повідомлення в минулому, стало реакцією на рішення цієї міжнародної організації не направляти спостережну місію на вибори до РФ. Такий крок зроблено після того, як російська влада в останні хвилини наклала обмеження на кількість міжнародних спостерігачів, істотно підірвавши ефективність та авторитет їх роботи. Кремль намагається все пояснити посиланнями на епідеміологічну ситуацію, однак, за оцінкою ОБСЄ, на даний момент жодні обмеження щодо в’їзду та переміщення в країні, пов’язані з пандемією, потенційно не можуть перешкодити розгортанню повноцінної місії для спостереження за виборами. Тобто причини обмежень – штучні.

Водночас кремлівський агітпроп зосередив свій гнів й на Європейському парламенті, який, мовляв, цього разу підступно спланував дебати щодо відносин між ЄС та Росією в середині вересня – «щоб влаштувати провокацію до початку голосування». За словами члена федеральної ради РФ, «будуть вжиті всілякі руйнівні дії для обґрунтування проєктів заяв про невизнання результатів виборів у Росії 2021 року, які вже написані  у (західних) столицях».

Такі повідомлення прокремлівські ЗМІ розповсюджують з метою дискредитації будь-якої можливої критики Кремля з боку ЄС за безпрецедентну розправу над значущими демократичними інститутами в країні. При цьому, вигадуючи зловісні «західні» змови та провокації, кремлівські рупори свідомо ігнорують і затьмарюють темну реальність, що притаманна путінській Росії: репресії проти критиків влади та ліквідація політичної опозиції методами, що варіюються від холоднокровного усунення аж до химерних, а також через цензуру та обмеження свободи слова.

Натхненні нещодавньою публікацією у журналі військової теорії «Воєнна думка», в якій стверджувалося, що проти Росії ведеться «ментальна війна» (докладно читайте в АрміяInform), прокремлівські пропагандисти сповнені пильності та готовності давати відсіч ворогам – «і психологічним, і фізичним».

В інформаційних потугах Кремля Україна залишається призначеним «ворогом номер один», якого перманентно звинувачують у тому, що вона є інструментом Вашингтона проти Росії, здійснює геноцид проти російськомовного населення на Донбасі та нападає на суверенітет та територіальну цілісність Росії (!) своєю «Кримською платформою». Інколи у своїй затятості багатоголосий хор підконтрольних російських ЗМІ збивається з тону. Ось один з останніх шедеврів: «ЄС проводить політику стримування та залякування проти Росії і навіть… татарська меншість у Литві – зброя проти Москви!».

Не дивно, що спантеличені такими «креативами» росіяни традиційно пасивні до голосування. Але й тут під рукою – вірні помічники режиму – кремлівські пропагандисти. Раніш, щоб мобілізувати пересічного російського виборця «збільшити явку», застерігали: «якщо люди не прийдуть і не проголосують, вимушена гомосексуальність стане нормою в Росії». Тепер російські «іміджмейкери» створили образ «Росії в (західній) облозі», тож єдиним можливим виходом має стати рішуча перемога на виборах… над внутрішніми та зовнішніми ворогами.

Руслан Ткачук

 

 

 

 

Перегляди:88
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
Інші видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”