Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичних відносин.

В рамках останньої битви за Африку, в контексті сучасного світового протистояння між автократіями та демократіями, однією з головних подій сьогоднішнього дня, за якою зараз стежить весь цивілізований світ – стали вибори в Кенії. Вибори відразу у всі органи державної влади: президентські, парламентські та місцеві.

 

Довідково. Кенія – одна з небагатьох країн африканського континенту, що змогла зберегти демократію, хоча й корумповану та з низкою інших недоліків.

 

Варто зазначити, що весь цей час американські та британські війська допомагають Кенії утримувати свою державність, завдаючи ударів по бойовикам “Аль-Шабаб”, однієї з найбільш смертоносних груп “Аль-Каїди”, у сусідньому Сомалі, на території якої, в тому числі, дислокується одна з військових баз кремлівського терористичного угрупування ПВК “Вагнер”.

 

Довідково. Варто зазначити, що вибори в Кенії є одними із найдорожчих у світі. Запланована вартість голосування 374 млн. доларів. Але в світі є й дорожче, наприклад, в 2017 році голосування Папуа-Нової Гвінеї обійшлося 700 млн. доларів.

 

Отже, вибори, що зараз відбудуться в Кенії, фактично стануть певним індикатором щодо подальшого розвитку демократій на африканському континенті.

Тим часом, поки на сході Африки організовуються демократичні процеси, західна її частина все більше і більше заглиблюється в спровоковані автократами протестні настрої. Епіцентром на сьогодні є Сьєрра-Леоне.

Другою подією, яка жваво обговорюється вже третій день світовими ЗМІ першої лінії є “вибухи в Криму”, де медійники відкрито стібаються та дискредитують “кремль” перед всім світом в його “військово-політичній імпотенції” (цитата по відношенню до “медведєва”, який обіцяв українцям “судний день”).

 

Основна лінія з висновків світових ЗМІ: Якщо Україна може завдати удару по окупованому Криму, який “путін” вважає символом свого тріумфу, а “росія” на це ніяк не може відповісти, тоді “росія” визнає свою слабкість.

Російська пропаганда не помиляється, коли не визнає жодних ударів по собі – вона діє в рамках тих механізмів, що були збудовані “путіним”.

 

Виходячи з цього, ми черговий раз переконуємося, що путінський режим дійсно не має виходу, про що ми писали ще в травневих інформаційних матеріалах. Саме тому, досі не було опубліковано список цілей війни – все, чого досягнуто, те й буде “метою”, адже путінський нацизм не має тактичних і стратегічних провалів: лише так звані “тріумфальні перемоги” або їхні ілюзії.

І тут важливо: виходу з путінсько-нацистського глухого кута немає, оскільки саме він став несучою стіною “російської державності”.

Отже, як тільки в масовій свідомості з’являться сумніви у своїй абсолютній величі, звалиться не лише нацизм, а й державність, а разом з ними і централізована влада “кремля”.

В продовження першого розділу: на третьому місці є медійна фіксація занепокоєнь ізраїльських офіційних посадових осіб відносно Ірану, який на їх думку навряд чи підпише “ядерну угоду”, незважаючи на прогрес у переговорах.

На додачу до цього, Ізраїль стурбований китайською активністю в Сирії. Так, ізраїльська розвідка повідомляє, що китайці відвідують сирійські військові об’єкти та передають комунікаційне обладнання, яке заповнить поточні прогалини у військовій комунікаційній мережі Сирії.

Таким чином, Ізраїль хвилюються, що це може бути лише вершиною айсберга китайської допомоги зусиллям Сирії відновити свої збройні сили.

В той же час, враховуючи останні неплодотворні зустрічі “путіна” з Президентом Туреччини саме через Сирію, а також ситуацію навколо Ірану та “ядерної угоди”, ми припускаємо, що “китай-росія” таким чином реалізовують свої наміри зірвати угоду та/або знайти додаткові важелі впливу на Реджепа Ердогана щоб підірвати Альянс сил зсередини.

Тим часом, на тлі всього вищезазначеного Президент США Джо Байден підписав протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО. Таким чином США стали 23 країною з 30, які ратифікували вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу. Наразі заявку не ратифікували Іспанія, Греція, Португалія, Словаччина, Чехія, Угорщина та (майбутня інтрига) Туреччина.

 

ІІ. Що стосується дій країн-союзників:

Тим часом, країни G7 закликали “росію” негайно передати Запорізьку АЕС під контроль України, тоді як “кремль” розпочав злочинний процес підключення цієї АЕС до російської енергосистеми.

Однозначно, що “кремль” чудово розуміє, що наразі перебуває під “світовим мікроскопом”, оскільки його представник зараз перебуває на антиядерній конференції у Нью-Йорку, де 191-а країна світу в режимі онлайн спостерігає за російським ядерним терором. Саме тому, ймовірно “кремль” запросив проведення засідання Ради Безпеки ООН, щоб хоч якось оббрехати Україну та знову ж таки розіграти ілюзію своєї світової суб’єктності.

Водночас, свідченням того, що “росії” вже ніхто не вірить, а “кремль” розуміє тільки військову силу, є заява Білого Дому про надання Україні чергової партії зброї, але на цей раз, такої яка остаточно визначить подальший хід війни.

На нашу думку це буде авіаційний компонент, який має знищити домінантну складову російсько-окупаційної армії на території України – артилерію.

 

ІІІ. Що стосується дій країн-супротивників:

Фіксуємо важливий і доволі показовий факт для розуміння та усвідомлення цілісної “анатомії сучасної світової війни”, так: на тлі подій навколо Тайваню, вперше з 24 лютого, цілий тиждень на таблоїді китайської комуністичної партії не було жодної новини про так звану “визвольну війну “росії” проти України”.

Зазначене є важливим чинником для усвідомлення того, що зараз нарешті, починаючи з 2014 року, усувається першоджерело світової кризи, а не її вторинні наслідки.

В той же час, в продовження теми щодо дискредитації суб’єктності російської державності Bloomberg розповідає світу про те, що “росія” зараз активно шукає зброю по всьому світу і ймовірно, нелегально постачає її з Сирії.

В той час, американський журнал про міжнародні відносини та зовнішню політику США Foreign Affairs вкотре акцентує свою увагу на васальне підпорядкування “росії” “китаю. При цьому окремо акцентуючи свою увагу на те, що “китай” побоюється краху режиму “путіна”, оскільки “китай” розглядає ворожу до Заходу росію” як свій актив.

Враховуючи все вищезазначене, особливо в частині викладених занепокоєнь Ізраїлю щодо активності китайців на території військових об’єктів Сирії, припускаємо, що ця активність напряму пов’язана не з чим іншим, як зі спробами “китаю” надати військову допомогу “росії”.

 

ІV. Внутрішні суспільно-політичні події:

Тим часом, в Україні Асоціації українських юристів закликали Володимира Зеленського підписати закон про заборону імпорту російських книг, акцентуючи свою увагу на те, що: центральна влада України зобов’язана вживати заходів з відсічі ворогу, як це роблять Збройні Сили України.

На додачу до цього центральною владою України опрацьовується питання щодо продовження воєнного стану в державі.

 

Висновок.

  1. Старіюча правляча еліта в “кремлі”, короткозора і зациклена на Вашингтоні, ще охочіше ставатиме прислужниками “китаю”.
  2. Враховуючи зростаючий вплив, “пекін” зможе домогтися від “москви” доступу до російських озброєнь та їх розробок, обліку інтересів безпеки “китаю” в Центральній Азії та підтримки “росією” – як постійним членом Ради Безпеки ООН – позиції “китаю” в регіональних та глобальних питаннях, насамперед у територіальних суперечках між “китаєм” та його сусідами.
  3. Існує висока ймовірність, що “кремль” може отримати цільову військову допомогу з боку “пекіна”.

 

 

 

 

 

 

Перегляди:82
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Центр неформальної освіти ЦБО ЗСУ (ютуб-канал)
27-30 вересня 2022 року – міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”