Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…

І. Щодо воєнно-політичних відносин.

За даними американської компанії і головного провайдера фінансової інформації “Bloomberg” природний газ сьогодні злетів на 700%, ставши рушійною силою в новій холодній війні. Дефіцит палива поширився на всю світову економіку, загрожуючи рецесіями та подальшою хвилею інфляції. Одним словом, природний газ тепер змагається з нафтою як паливо, що визначає сучасну геополітику. Саме війна в Україні вивела газову кризу на такий новий рівень.

Отже, для повного розуміння на якому рівні зараз перебуває криза, варто нагадати, що вже 30% – 40% світового дефіциту енергоносіїв може спровокувати масові протести по всьому Світу, та привести до влади пропутінських популістів. Сьогодні світовий дефіцит природнього газу наближається до відмітки – 20%.

Тим часом, за даними того “Bloomberg”: США на передодні поїздки Президента США 13 липня до Саудівської Аравії почали обговорювати граничну ціну на російську нафту в розмірі $40-60 та готують пропозиції щодо цін на газ.

 

ІІ. Щодо визначення (уточнення) місця і ролі окремої країни в регіоні по відношенню до України.

В рамках більшого розуміння анатомії загальної війни автократій проти демократій, а також для повного розуміння важелів і причин російської агресії проти України розкриваємо питання про те, як “росія” захоплювала Африку.

  1. Інформаційні простори в Африці в останні роки, особливо в останні місяці, зазнали потужних ударів російських дезінформаційних та пропагандистських кампаній. Ціль – не тільки виправдати вторгнення в Україну, а й схилити африканські країни підтримати дії “росії” та збільшити вплив на регіон.
  2. 2. Африка має економічні та політичні зв’язки як з “росією”, так і з ЄС. Розділене голосування африканців за резолюцію ООН по Україні – свідчення неоднорідності позицій континенту.
  3. 3. Війна загострює енергетичну та продовольчу безпеку на африканському континенті. Водночас відмова Європи від російських енергоресурсів – це можливість для африканських країн замінити ці поставки і отримати стабільні інвестиції та доходи на найближче десятиріччя.
  4. Попри те, що багато африканців підтримують Україну, значна частина дискусій в Інтернеті спочатку була зосереджена на африканських студентах, які втікали з України, і расизмі, з яким вони зіткнулися в Україні.

Інформаційно. У перші два тижні війни (до 9 березня) найбільш поширений російський наратив (понад 178 000 твітів) про війну стверджував, що всі українці та європейці є расистами.

  1. 5. Понад 105 000 твітів використовують “whataboutism” – відводять розмову на інші теми, ігноруючи кризу та відкидаючи критику дій і політичного впливу “росії”.

Щось на кшалт: давайте краще поговоримо про конфлікт в Ємені, Сирії та Ефіопії, або про внутрішні проблеми в Нігерії, бо це все начебто набагато страшніше та важливіше, ніж війна в Україні.

Останнім яскравим прикладом є ситуація, коли “росія” для того щоб відволікти увагу з Лівії (країна на півночі Африки) штучно розкручувала події в Узбекистані.

  1. Росія” може і агресор, але Захід – гірше. Понад 122 000 твітів містять загальну антизахідну риторику, де активно виправдовується вторгнення “росії”.
  2. Ми голодуємо, а всі зайняті Україною. Значна кількість твітів зосереджена на дефіциті продовольства: поки вся увага прикута до України, африканці стикаються з щоденною нестачею продовольства, яка лише посилюватиметься.

Як Росія захоплює Африку на політичному фронті.

  1. Ми вже знаємо, що собою представляє так звана “Група Вагнера” яку в Світі вже поза очі називають “бек-офісом” МЗС “росії”, бо їх головне завдання – забезпечувати міжнародні інтереси “путіна” силовим шляхом.

Інформаційно. “Група Вагнера” – воєнізована організація, чимось схожа на приватну військову компанію, але де-юре вона не існує. Група не зареєстрована ні в “росії”, ні де-небудь ще, але нерозривно пов’язана з “кремлем”. Засновником називають Дмитра Уткіна, командира російського спецназу у відставці, а спонсором – російського олігарха та кухара “путіна” Євгена Пригожина.

Назва групи та військовий позивний Уткіна взяті від композитора Ріхарда Вагнера, улюбленця Гітлера.

Міжнародний дебют групи був в 2014 році: анексія Криму та війна на Донбасі. У 2015 році вони розширили свою діяльність на Сирію, де виконували завдання з підтримки президента Башара Асада та захоплення нафтових і газових родовищ. На сьогоднішній день група діяла в Україні, Сирії, Лівії, Центральноафриканській Республіці, Малі, Мозамбіку, Венесуелі, Судані.

Вагнер” діє лише в країнах, де “росія” має зовнішньополітичні інтереси.

  1. Вагнер” – потужний представник “кремля” на африканській політичній карті.

Вагнерце набагато більше, ніж проста схема “зброя за золото”. Діючи через розгалужену мережу підставних компаній, вона стала синонімом широкого спектру підтримуваних “кремлем” операцій у понад дюжині африканських країн. Вагнер” втручається в політику, підтримує автократів і організовує цифрові пропагандистські кампанії.

Інформаційно. Група навіть жертвує їжу бідним і знімає бойовики в Африці. Вона навіть організувала конкурс краси.

З 2017 року в Африці “Вагнер” почав консультувати диктаторів, проводити кампанії з дезінформації в соціальних мережах і розгортати групи фальшивих спостерігачів за виборами.

В якості оплати за “послуги”, Вагнеротримував золоті та алмазні копальнями. За оцінками США, на континенті присутні від 3000 до 5000 оперативників” Вагнера”.

Останніми роками “Вагнер” переважно діяв у Лівії, Судані, Центральноафриканській Республіці, Малі, Мозамбіку та Мадагаскарі, підтримуючи правлячу еліту. Поєднання величезних мінеральних багатств Африки, політичної нестабільності та бажання “росії” поширити свій вплив на континент робить його ідеальним майданчиком для групи.

  1. Центральноафриканська Республіка (ЦАР):

Вагнера” спочатку було залучено для стабілізації ситуації в країні. Звичайно ж мир вона не принесла, але зміцнила економічні інтереси “росії” та посилила залежність ЦАР від кремлівської підтримки.

Конфлікт у ЦАР розпочався у 2013 році через етно-релігійну напруженість. Президент Туадаре звернувся до “росії” за політичною та військовою підтримкою, а “кремль” доручив цю місію “вагнерівцям”.

ЦАР – багатий золотом, ураном і алмазами.

Після прибуття “Вагнера” дозволи на видобуток алмазів і золота видали пов’язаній з Пригожиним “Lobaye Invest SARLU”. А більшість військових операцій “Вагнера” зосереджувалися на багатих ресурсами районах. В результаті чого, дії “Вагнера” поставили ЦАР у скрутне фінансове становище.

  1. У Лівії бійці “Вагнера” підтримали невдалий напад на столицю Тріполі у 2019 році жадібним до влади командиром Халіфом Хафтаром,

Тисячі бойовиків “Вагнера” залишаються дислокованими на чотирьох базах по всій Лівії, переважно поблизу нафтових родовищ.

Сили Хафтара, підтримувані вагнерівцями, вже кілька місяців блокують видобуток нафти на родовищах в східній частині Лівії.

Як наслідок, видобуток в окремі дні падав на 1 млн. барелів на добу до 100 тис. барелів, порівняно з минулим роком, що загострювало енергетичну кризу та сприяло підвищенню світових цін на нафту.

  1. У Судані “Вагнер” отримав концесії на видобуток золота та безуспішно намагався врятувати автократичного лідера країни, президента Омара Хасана аль-Башира, якого було повалено у квітні 2019 року .

Зараз головним суданським партнером “Вагнера” є генерал Мохамед Хамдан, потужний воєнізований командир, який відвідував “москву” напередодні війни в Україні для зустрічей із високопоставленими російськими чиновниками.

Отже, в потрібний момент, “вагнерівці” легко зливають свого постійного африканського клієнта – диктатора заради наступного.

  1. Військовий переворот у Буркіна-Фасо вітали демонстранти, які розмахували російськими прапорами. В Камеруні офіційні особи в квітні підписали оборонну угоду з “росією”, яка, за вже усталеною практикою є передвісником розгортання “Вагнера”.
  2. Вагнерівці” на інформаційному фронті. Минулого року Мінфінансів США виявило те, що воно назвало “підставною компанією для операцій впливу Пригожина в Африці, яка спонсорувала фальшиві моніторингові місії в Зімбабве, Мадагаскарі, Демократичній Республіці Конго, Південній Африці та Мозамбіку.
  3. Путін” продемонстрував свої амбіції щодо “росії” в Африці на саміті лідерів африканських країн у Сочі в 2019 році, коли він описав цей континент як місце “значних можливостей” для “кремля”.

Ця експансія є частиною ширшого бажання “путіна” відновити “росію” як “велику державу”.

Деяких африканських лідерів тягне до “москви” зброя: “росія” стала найбільшим постачальником зброї в Африці. Багато африканських країн не бажають приєднатися до засудження Заходом нападу “росії” на Україну — деякі через симпатії до холодної війни, але багато інших через небезпідставне розчарування через ігнорування Заходом Африки.

Зараз Європа почала виправляти минулі помилки, в тому числі повертаючи вкрадені африканські цінності.

  1. Попереду в листопаді другий саміт “росія”-Африка.

На цей раз в місті Санкт-Петербурзі, “путін” буде завершувати та вдосконалювати свою брудну справу з захоплення та отруєння африканського континенту.

Колись на континент прийде усвідомлення, що “кремль” заробляє на їх бідах та зацікавлений в тому, що вони тривали вічно. І від нашої інформаційної боротьби спільно з партнерами залежить станеться це раніше чи пізніше.

 

ІІІ. Що стосується дій країн-союзників:

На тлі розгортання світової енергетичної кризи в Британії загострилась ситуація навколо особистого друга і союзника України Бориса Джонсона. Спочатку два, а згодом ще шість міністрів уряду Джонсона пішли у відставку на знак протесту проти дій прем’єра. Проте Джонсон чітко дав зрозуміти, що не планує покидати посаду та призначив на звільнені посади нових урядовців.

Більш детальний аналітичний матеріал навколо цієї ситуації нами вже додатково підготовлено і в разі її загострення буде висвітлено в наступних інформаційних матеріалах.

Тим часом, за даними опитування “Brookings Institution” американці схвалюють допомогу Україні, навіть якщо доведеться “заплатити” зростанням інфляції та високими цінами. Очевидно, що це є позитивним чинником для України, а також є свідченням того, що Адміністрації Джо Байдена вдається обходити розставлені політичні пастки “кремлем-трампом” та тримати рейтинги на рівні того, щоб приймати доленосні рішення для всього Світу. Так сьогодні стало відомо, про підготовку до розмови Байдена з Сі. 8 липня на зустрічі “G20” (на рівні міністерств) планується розмова Блінкена з другою людиною після Сі – Ван І.

Зазначена розмова теж є позитивним фактором для України, оскільки ми впевнено можемо стверджувати, що позиції України в перемовинах з істинним хазяїном “кремля” будуть гідно представлені.

Також, додатковим свідченням того, що не дивлячись на світову енергетичну кризу Україна залишається в фокусі, є заява Канцлера Олафа Шольца про те, що Німеччина готова надати Україні гарантії безпеки. Навіть не дивлячись на те, що ці гарантії не можуть бути аналогом 5 статті НАТО – це є потужним сигналом для автократів, що Україна не залишиться сам на сам з людоїдськими режимами.

ІV. Що стосується дій противника:

Цікавим і показовим для нас є рішення “москви” призупинити направлення до України (на непідконтрольні території) свої будівельні кампанії. За версією “The Moscow Times” – “небезпечне перебування на окупованих територіях внаслідок здобуття Україною далекобійного озброєння від Заходу”. Втім, західні експерти зійшлися на іншому: росія” не впевнена, що зможе утримати ці території, а тому безглуздо вкладати кошти у їхнє відновлення.

Важливий факт. За офіційними даними західних розвідок: “росія” втратила у війні близько 1600 танків. Це значно більше, ніж загальна кількість танків, які мають армії Німеччини, Франції та Італії.

Тим часом, на “росії” знайшли мертвим ще одного топ-менеджера газового сектора. Так, у передмісті Петербурга знайдено тіло Юрія Воронова, голови транспортної компанії “Астра Шиппінг”, яка займалася спец-підрядами “Газпрому”. Це заслуговує уваги, тому що зазначене відбулось на тлі початку загострення світової газової кризи, яка розпочалась на два місяці раніше аніж прогнозували експерти з цієї сфери.

В рамках зазначеного, варто зазначити, що 8 липня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ “G20”, куди запрошена “росія” ще як повноцінний член цієї організації.

G20” є важливим форумом для обговорення багатьох питань, які сьогодні стоять на передньому плані. Таким чином, майбутня “G20” стане можливістю для міжнародної спільноти обговорити, що принесла “росія” та її вторгнення в Україну – з точки зору зростання цін на енергоносії та сировину, а також відсутності продовольчої безпеки.

Таким чином, протягом кількох днів ми почуємо, як ряд членів “G20” висловлять засудження дій “росії”.

Отже, є одна незамінна складова, коли йдеться про демонстрацію єдності, яку міжнародна спільнота зібрала проти “росії”, і це наша взаємодія з партнерами та союзниками.

А, тим часом, після обіцянки Президента Казахстану забезпечити нафтою Європу, суд на “росії” зупинив йому експорт. Зокрема, суд Новоросійська ухвалив зупинити роботу Каспійського трубопровідного консорціуму після виявлення нібито “екологічних порушень”.

Довідково. 5 липня Казахстан зголосився допомогти Європі стабілізувати ситуацію на енергетичному ринку, – про це Президент Токаєв заявив у розмові з головою Євроради Шарлем Мішелем.

В свою чергу, Казахстан не забарився з відповіддю і терміново запровадив закон для заборони провезення санкційних товарів до “росії”. Згідно з документом, казахстанська влада не завірятиме рахунки-фактури на такі вантажі, а без цього перетинання ними кордону з “росією” буде заборонено.

  1. Внутрішні суспільно-політичні події які впливають на розвиток подій:

Тим часом, якщо узагальнити оцінки західної преси щодо боїв останніх днів, то їх всіх об’єднує кілька наративів:

  1. Українська армія – розумна, спритна, мужня та вмотивована.
  2. 2. Єдиний недолік української армії – недостатність обладнання. Якщо навчання та поставки прискоряться, “росія” навряд чи зможе досягати навіть мінімальних перемог.
  3. 3. Перемоги “росії” були дуже невеликими та повільними, при цьому коштували їй непропорційно значних ресурсів, як людських, так і в озброєнні.

Отже, чому ці три меседжі дуже важливі?

Бо якщо ще вчора лунало багато питань: а чи зможе українська армія перемогти? То вже сьогодні західні журналісти, по суті, відповідають: зможе, але якщо їй дадуть більше зброї.

Це дуже зрозуміла логічна конструкція, яка вже виходить не від нас, а від четвертої гілки влади Заходу.

Отже, враховуючи те, що мільярди людей на планеті хотіли б перемогти “путіна”, то послання: дайте українцям зброю і вони це зроблять, – саме те, що нам і потрібно було донести.

 

ВИСНОВОК:

Щодо оцінки поточних намірів і дій держав:

Вільний демократичний Світ демонструє єдність, який характеризується наративом: настав час вступити в еру сил, які будують разом до перемоги.

Незахищеність — це нерівність.

Перегляди:296
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Центр неформальної освіти ЦБО ЗСУ (ютуб-канал)
27-30 вересня 2022 року – міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”