Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Просто читайте
Натискайте
на цей банер
і просто скачуйте книги
у форматах
Pdf або Doc
baner-korekta-2019 Читайте і насолоджуйтесь)
Сергій КОРНЯ – система морально-психологічного забезпечення ЗСУ
Сергій КОРНЯ
Volodymyr V. KRAVCHENKO – La situación en Ucrania/The situation in Ukraine
Володимир Кравченко
Вадим КАРПЕНКО – управління, комунікація та інформаційна безпека
Руслан ТКАЧУК – Аналітичні статті
Ігор ВІТИК – Україна у вирі боротьби за незалежність (історична публіцистика)
Василь ТИМКІВ – Тонкі аспекти державного управління
 Василь Тимків
Роман МАТУЗКО – Московська імперія vs Українська держава
Роман МАТУЗКО-1
Василь ШВИДКИЙ – погляд в історію
Олексій КАРПЕНКО – графіка: історична тематика
Андрій МУЗИЧЕНКО (АНЖИ) – художні роботи
Андрій Музиченко
Олексій ПАЛІЙ – рекламна фотографія
Олексій ПАЛІЙ
Олег ТИМОШЕНКО – тероборона у фотографіях
Олег ТИМОШЕНКО
Лідія БУЦЬКА – Війна! (поезії)
Лідія БУЦЬКА
Лідія ХАУСТОВА – Слов’янськ. Поезія війни
Лідія ХАУСТОВА
Владислав ТАРАНЮК – оповідання, сценарії
Твори Віктора ВАСИЛЬЧУКА

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС
«МИ – ПІДЛІТКИ. Краще оповідання – 2011».
Підсумки.

Найперше хочеться подякувати усім-усім, хто взяв участь у нашому конкурсі від учасників до вчителів та працівників бібліотек, які зуміли залучити молодь до творчої діяльності і надали конкурсу організаційну підтримку. Дякувати Богові, Україна не без талантів: у визначений термін було надіслано 65 переважно хорошої якості робіт і можемо стверджувати, що конкурс таки відбувся. З дуже хорошими результатами. Намагалися нікого не образити і зробити конкурс максимально відкритим. Всі роботи ще до визначення переможців були представлені на сайті Клубу www.marko-ta-harko.io.ua, отже кожен бажаючий міг собі скласти власну думку про рівень неупередженості журі та, відповідно, прийняти рішення про участь чи не участь у конкурсах подальших. Маємо надію, що зможемо їх проводити щороку.
Одразу відповім на головні питання, що виникли під час реалізації нашої першої (знову ж таки підкреслю: досить успішної) спроби.

Навіщо було створено цей конкурс?

Оскільки Клуб «Марко та Харко» визначає собі за мету (див. Статут на сайті Клубу) підтримку та розвиток української мови (читай – української державності, елементарної національної гордості та здорового глузду) і творчої молоді – цей конкурс є логічним засобом виконання наших статутних завдань. І, хай не ображаються переможці, – це справді змагання, в яких перемагають всі учасники – хіба окрім тих, хто вже надто неуважно читав положення про конкурс і ні за якими категоріями не зміг бути висунутий навіть на загальний огляд.

Що таке творча біографія і як її писати? Що таке біографія взагалі?
Нагадаю, що біографія все-таки має включати прізвище, ім’я та по-батькові, вік, місце народження, місце проживання, а вже потім жарти, каламбури і таке інше. Дехто з учасників за «літературністю» таки забув вказати головне. А нам же вона потрібна для роботи і обліку. Уявляєте, як було вибирати необхідні дані з ваших «есеїв»? Окрема подяка Олегові Савченку, який роз’яснив нам непорозуміння з творчими біографіями по-філософському запитавши: то це творчо написана біографія чи біографія творчості? Уточнюю: саме творчості, тобто що людина любить писати, що вже написала, що з цього писання і як оцінювалося дотепер, що вже видавалося чи друкувалося. А також літературної активності: участі у роботі шкільних чи бібліотечних стіннівок, літературних гуртках, конкурсах. Хоча писати таку біографію творчо ніхто не боронить. Аби тільки «творчість» полегшувала сприйняття інформації, а не заважала. Треба ж дотримуватися законів жанру. Інформацію варто надавати без перебільшень бо до «учасника багатьох конкурсів» журі буде значно вимогливіше, ніж до автора «першої спроби». Ваша перспективність як автора наших сайтів чи нашого видавництва також має значення.

Чи порушувались під час конкурсу авторські права?
Смішно, але вони масово порушувались самими учасниками, коли твір надсилався на електронну пошту конкурсу окремим файлом без зазначення імені автора, а біографія йшла окремо. Тому радимо краще надсилати і твір і біографію єдиним фалом, щоб уникнути помилок. Окрім того необхідно знати: невід’ємне авторське право особи (вас як автора) на твір виникає у момент завершення твору (тобто, коли ви поставили крапку в останньому реченні) незалежно від отримання сертифікатів, посвідчень і тому подібних папірців чи чого іншого. Це означає, що твір не може друкуватися чи де-інде публікуватися без зазначення вашого прізвища. Отже, навіть якщо ви написали окремо біографію з зазначенням усіх ваших даних, не забудьте над самим твором (над назвою) вказати ваше ім’я та прізвище. Інша справа – майнові авторські права, тобто право публікувати ваш твір з комерційною метою. На такі публікації автор може встановлювати обмеження. Або продати це право комусь іншому (при цьому невід’ємне авторське право зберігається – публікація імені справжнього автора обов’язкова за будь-яких умов). Згідно з Положенням про конкурс факт надсилання вашого твору на адресу конкурсу дає нам право на вільне використання вашого твору без додаткових узгоджень, але у вас також ніхто не відбирає права на його вільну публікацію деінде. Якщо під час публікації виникли неточності чи помилки з приводу авторства, не варто панікувати – достатньо ввічливо повідомити про помилку з тієї електронної адреси, з якої направлявся твір. Помилку буде одразу виправлено. Про всяк випадок нагадую, що право людини на помилку – теж право, і воно захищене Женевською конвенцією (а щоб гарантовано не робити помилок, достатньо просто нічого не робити).

Які твори ми все-таки очікували?
У всякому разі літературні, а не шкільні. Хоча добре написаний шкільний твір на тему «Ми – підлітки» теж не біда. Зокрема, якщо з тексту можна узяти розумні і добре прописані цитати. Саме в цьому форматі автори подібних робіт мають високі шанси потрапити до наших книжкових та електронних видань. Добре, що більшість учасників зрозуміла нас правильно і ми отримали достатню кількість творів літературних.

Які були основні помилки учасників?
Як вже зазначалося, не всі зрозуміли, що йдеться про те щоб вигадати і красиво написати «історію», а не просто власні думки «на тему». Окремим учасникам радив би утримуватися від повчальності. Це створює неприємне враження навіть коли пишуть люди старшого віку. Зате щирість завжди буде виграшною, якщо не натягнута і не показова. Недоречно для п’ятнадцятилітніх і вдаватися до жанру мемуарної літератури. «Літературні спогади» з уст автора вашого віку викличуть у людей старших щонайменше поблажливу посмішку. Проте це не означає, що ви не маєте права писати про те, що пам’ятаєте з десятилітнього віку. Питання в тому, як ваш твір «подати». Цікава історія – буде саме те, що треба. Ще вигадайте цій історії вдалу назву, творчо допрацюйте образи персонажів, продумайте в чому її суть (навіщо її комусь читати взагалі), і в жодному разі не пишіть, що це було саме з вами (але ж можна від уявної першої особи), тоді буде схоже, що ви уважна до життя і справді мудра людина. Якщо ваш твір не суто емоційний, а будується на певному сюжеті – уважно стежте за логікою подій і причинно-наслідковими зв’язками. Тобто якщо «він кудись пішов» чи «щось розбив», то чому і навіщо, що спричинило до цього. Коли «хлопець» просто «десь зник» а потім «з’явився», а ми так і не дізналися де ж він був, це говорить про те, що автор не подбав (чи не подбала) про те, щоб елементарно відпрацювати сюжет. Маленьке, органічно вписане у твір пояснення все б розставило на свої місця. Якщо ви вирішили, що у вашому творі всі мають померти, зробіть це принаймні літературно-витончено: щоб за душу брало і читач ще три дні страждав через долю ваших героїв, а не просто зіпсував собі настрій знайомством з історією їхньої загибелі (такі сюжети – дуже відповідальна робота). Прикро, коли вдала знахідка, яка впадає в око вже з назви, наприкінці просто слабенько прописана. Врешті, при подальших публікаціях на сайтах та у книжкових виданнях твори нами будуть належно редагуватися (не переписуватися!) і всі автори зможуть самостійно побачити та оцінити нашу позицію у всіх деталях. Слабші чи недоречні частини підправимо або опустимо, щоб кожен міг виглядати достойно і собою пишатися. В цьому, власне, і полягає редакторська робота.

Які секрети треба знати, щоб ваш твір гарантовано став успішним, навіть якщо не потрапляєте до шістки-десятки переможців (можливо вмілих учасників виявиться дуже багато)?

Не робити означених вище помилок. Бачити життя довкола вас і знаходити у ньому цікаві сюжети. Не писати того, що ви знаєте слабо, а інші значно краще за вас. Писати про те, що добре знаєте і розумієте (у цьому випадку ви цілком маєте шанс конкурувати з «дорослими» авторами). Володіти мовою на рівні обраного вами стилю. Вміло використовувати власний активний лексичний запас (слова, які легко виринають у вашій пам’яті та суть яких ви добре знаєте і розумієте) і вдало підбирати до нього художній стиль (багата лексика – не гарантовано вдалий твір). Визначити свого потенційного читача. Обрати знайому, близьку або цікаву більшості потенційних читачів тему. Добре відпрацювати сюжет. Визначити (добре собі уявити) характери персонажів (не зайве обрати серед знайомих вам людей прототипів, і творчо підправити їхні характери відповідно до потреб сюжету). Придумати вдалу назву. Зацікавити з перших рядків. Утриматися від моралізаторства – висновки має робити читач, не відбирайте у нього цього задоволення.

Що особливо сподобалося журі?

Більшість творів, які надійшли на конкурс. Цікаві сюжети. Чуттєвість. Доречний гумор. Інформативність («дорослі» читачі отримали ще одну нагоду дізнатися, про наслідки своїх експериментів «по розбудові держави» – ваше бачення досить точне і безкомпромісне). Чітко виражена проблематика. Доречне використання сучасної, в тому числі комп’ютерної лексики – це розвиває і актуалізує мову. Застереження: деякі русизми, лексичні неточності, нелогічні вислови та коректура не бралися до уваги при оцінці твору, якщо твір загалом виявився вдалим, а необхідне редакторське втручання мінімальним. Головне завдання автора – робити те, що редактор за нього не зробить) Просто якість подання полегшує шлях до видання.

Ще раз про переможців?
Ну не можна перемогти у літературному конкурсі! Тим більше в Україні – де творчість притаманна значній більшості громадян. Навіть погляди членів журі у багатьох випадках істотно розходились. Адже кожен грамотно написаний твір може мати свою окрему читацьку аудиторію, тому на призові місця визначили по кілька переможців, а кому не дісталася грамота, тому ще дістанеться від читачів (і можливо багато приємних відгуків). Адже тільки читач може виставити вам справжню оцінку.

Підводимо риску:
Наш конкурс є додатковою платформою для літературних тренувань майбутньої творчої (а може й не тільки) еліти і користуйтеся цим на здоров’я. Хай в Україні буде якомога більше таких можливостей. Конкурс продовжуватиметься. Новий (2012) плануємо оголосити вже в травні. Всі грамотні тексти чи частини текстів (цитати) з надісланих на конкурс робіт будуть публікуватися на сайті www.korekta-vk.com у літературних розділах, а згодом увійдуть в окреме книжкове видання, над яким ми зараз і працюємо. Стежте за поточною інформацією на наших сайтах.
Увага! Всі, хто взяв участь у конкурсі, за бажанням можуть пропонувати й інші свої твори та біографії для вільної публікації на сайті творчого клубу «Марко та Харко» та на сайті www.korekta-vk.com

Шануймося, і хай нам усім щастить!

Перегляди:3,738

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

Центральний будинок офіцерів ЗСУ
Міжнародна виставка “Зброя і безпека” (МВЦ)
VVK-STUDIO (ютуб-канал для всіх)
Книжкові видання:
"Народні казки про тварин". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Велика розмальовка до "Український народних казок про тварин"     Марія БЕРЕЖНЮК. "Казки Марії". В ілюстраціях Олексія Карпенка     Василь ТИМКІВ, Олена ПОДРУЧНА "Словник музичних термінів"     Олексій КАРПЕНКО "Холодна зброя". Ілюстрований довідник.
    Ігор ВІТИК “Українська повстанська армія ― гордість української нації. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави 1914-1944”     Ігор ВІТИК “На олтар боротьби. Боротьба українського народу за створення своєї української соборної самостійної держави з 1944 року по наш час”  
Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
КЛУБ “М&Х”